Автоответчик - Meerror

Испорченный вечер просто звоню извиниться

Твой автоответчик твердит каждый раз об одном

Похоже навечно застрял в этом темном кино

Протяжно на встречу катится дальний вагон

Заденешь как раньше случайно за плечи и легким движением руки

Снимая с меня груз осечек что оставили шрамы внутри

Мы снова как дети, но вырастем скоро прости

Потеряешь дар речи и уснёшь у меня на груди

Навстречу из разных точек земли

Будто бы вечность так быстро мы мчались увидеть

Объятия лечат, но знаешь что рушит мой мир

Такое холодное и бесчеловечное лето забравшее всё что любил

Наверное это любовь и она безупречна

(Просто звоню извиниться твой автоответчик)

Но почему меня тянет к тебе бесконечно

(твердит каждый раз об одном похоже навечно)

Убит первым встречным даже не больно уже

Твой автоответчик твердит об одном целый день

Что время не лечит и ждет вдалеке чья-то тень

Надеюсь что ветер укажет дорогу тебе

Жду нашей встречи я всё рисовал в голове

Как звезды и небо расскажут об этом луне

В объятиях пепла сгорает последний апрель

Ввожу внутривенно до встречи в моей голове

Зачем же из разных точек земли

Будто бы вечность так быстро мы мчались увидеть?

Объятия лечат, но знаешь что рушит мой мир

Такое холодное и бесчеловечное лето забравшее всё что любил

Наверное это любовь и она безупречна

(Просто звоню извиниться твой автоответчик)

Но почему меня тянет к тебе бесконечно

(твердит каждый раз об одном похоже навечно)

Зіпсований вечір просто дзвоню вибачитися

Твій автовідповідач твердить щоразу про одного

Схоже надовго застряг у цьому темному кіно

Протяжно на зустріч котиться дальній вагон

Зачепиш як раніше випадково за плечі і легким рухом руки

Знімаючи з мене вантаж осічок що залишили шрами всередині

Ми знову як діти, але виростемо скоро пробач

Втратиш дар мови і засніш у мене на грудях

Назустріч із різних точок землі

Начебто вічність так швидко ми мчали побачити

Обійми лікують, але знаєш що руйнує мій світ

Таке холодне і нелюдське літо, що забрало все, що любив

Напевно, це кохання і вона бездоганна

(Просто дзвоню вибачитись твій автовідповідач)

Але чому мене тягне до тебе нескінченно

(твердить щоразу про одного схоже надовго)

Убитий першим зустрічним навіть не боляче вже

Твій автовідповідач твердить про один цілий день

Що час не лікує і чекає вдалині чиясь тінь

Сподіваюся, що вітер вкаже дорогу тобі

Чекаю на нашу зустріч я все малював у голові

Як зірки і небо розкажуть про цей місяць

В обіймах попелу згорає останній квітень

Вводжу внутрішньовенно до зустрічі в моїй голові

Навіщо ж із різних точок землі

Начебто вічність так швидко ми мчали побачити?

Обійми лікують, але знаєш що руйнує мій світ

Таке холодне і нелюдське літо, що забрало все, що любив

Напевно, це кохання і вона бездоганна

(Просто дзвоню вибачитись твій автовідповідач)

Але чому мене тягне до тебе нескінченно

(твердить щоразу про одного схоже надовго)