Ottobre Rosso - Mecna, Ghemon

Rap italiano di chiacchiere e tattiche

Fatte per non dispiacere alle cattedre

Prima due gatti, ora tutti qui a battere

Lascia i cadaveri in parte

Ed io che poi ho un brutto carattere

Noto di brutto con quale carattere

Scrivi una storia e la spacci per arte

Bro' mischia le carte, ma cerca di fartele

Mai fatto il rap per lavoro o per comprarci l’oro nei denti

Che poi non sorrido, ci pensi

Se avessi sorriso ed avuto consensi da loro, facci contenti

Facce contente, quasi più niente resta per sempre

Tanto sei bravo o fai schifo lo cacci ugualmente

E qualcuno lo prende

Parli di quanto è più buia Milano da qui

Tu che hai sognato un posto lontano

Io che invece sognavo di farmi una vita tranquilla e una villa così

Scherzo, ti pare che voglia una villa

Io voglio un bambino e un amore disperso

Una cosa che tengo, una cosa che ho perso

Siamo partiti dallo stesso posto

Chi era argento vivo, chi con l’oro addosso

E c’era un sole che sembrava agosto

Ma poi a un tratto è stato ottobre rosso

Ma hai l’illusione che sarà così per sempre

Ma hai l’illusione che sarà così per sempre

Per sempre

Rap italiano incoerente e confuso

Folle, infantile e colluso

Ti farei nomi e cognomi di amici che hai illuso

Le porte che hai chiuso, sbattile

Come se fosse il rumore qui ad urlare vattene

Come fossimo amici per forza

Che per forza dovranno combattere

Rap italiano non ti ho abbandonato

Anche se un po' ci ho pensato

Tu che giuravi da sempre su Dio

Che qui niente ti avrebbe cambiato

Non scordo com’eri, per qualcuno sei tutto

Per me sei la cosa che mi ha fatto fare chilometri a piedi

Con le strofe segnate sui vetri

E la voglia di dire il mio nome più forte di prima

Smorfie ma in segno di sfida

Strette di mano ci unisce chi odiamo

Vediamo chi perde autostima

Le crew non esistono più

Come i forum, i loop ed i tag sulla locomotiva

Di noi con la faccia contrita

E chi ha dato tutto persino la vita

Ed io che ti credevo ancor prima dei soldi e del non sense

Però ho ancora dei sogni che il tempo non porterà con sé

Non affido i bagagli ad un concierge

Pensaci, che in fondo non servi così come pensi

Non è speciale la vita che ostenti

Immortale è chiunque ha già scritto due pezzi

Nel limbo tra fama e la vita privata

Tu hai scelto la prima mi sembra

Io fuori sperando che qualcuno m’apra

O che almeno mi senta

Spesso ti pare che voglio sfondare

Ma voglio capirci qualcosa qui in mezzo

Una cosa è se cambio, una cosa è se cresco

Siamo partiti dallo stesso posto

Chi era argento vivo, chi con l’oro addosso

E c’era un sole che sembrava agosto

Ma poi a un tratto è stato ottobre rosso

Ma hai l’illusione che sarà così per sempre

Ma hai l’illusione che sarà così per sempre

Per sempre

Італійський реп балаканини та тактики

Зроблено, щоб не ображати професорські посади

Спочатку дві кішки, тепер усіх тут бити

Частково залишити трупи

І я, який тоді маю поганий характер

Погано відомо з яким характером

Ви пишете історію і продаєте її як мистецтво

Брат перемішує карти, але намагається дістати їх вам

Ніколи не ґвалтували за роботу чи щоб купити золото в зуби

Чого тоді не посміхнись, подумай

Якщо ви посміхнулися і отримали від них схвалення, будь ласка, зробіть нас щасливими

Щасливі обличчя, майже ніщо не залишається назавжди

Або ти добрий, або ти лох, ти все одно його проганяєш

А хтось бере

Поговоріть про те, наскільки звідси темніший Мілан

Ти, що мріяв про далеке місце

Я, який натомість мріяв про спокійне життя і таку віллу

Я жартую, ти думаєш, що я хочу віллу

Я хочу дитину і втрачене кохання

Одне зберіг, одне втратив

Ми почали з того самого місця

Хто був ртуть, хто з золотом

І було сонце, схоже на серпневе

Але раптом настав червоний жовтень

Але у вас є ілюзія, що так буде вічно

Але у вас є ілюзія, що так буде вічно

Назавжди

Незв’язний і заплутаний італійський реп

Божевільний, дитячий і змовний

Я б зробив вам імена та прізвища друзів, яких ви обдурили

Двері, які ви зачинили, грюкніть ними

Ніби шум тут кричить іди

Наче ми були друзями по необхідності

З ким обов’язково доведеться боротися

Італійський реп я тебе не покинув

Хоча я думав про це деякий час

Ти, що завжди клявся Богу

Щоб тебе тут ніщо не змінило

Я не забуваю, яким ти був, для когось ти все

Для мене ти — те, що змусило мене пройти милі

З позначеними на склі віршами

І бажання назвати моє ім'я сильніше, ніж раніше

Гримаси, але всупереч

Рукостискання об’єднує нас, кого ми ненавидимо

Подивимося, хто втратить самооцінку

Екіпажів більше немає

Як і форуми, петлі та теги на локомотиві

Про нас із скорботним обличчям

І який віддав все навіть своє життя

І я, який повірив тобі ще до грошей і дурниці

Але у мене все ще є мрії, які час не забере з собою

Я не залишаю свої сумки з консьєржем

Подумайте, що в основному ви не настільки корисні, як вам здається

Життя, яким ви хизуєтесь, не особливе

Безсмертним є той, хто вже написав дві пісні

У лімбі між славою та особистим життям

Ви вибрали перше, як мені здається

Я сподіваюся, що хтось відкриє мене

Або принаймні почуй мене

Тобі часто здається, що я хочу пробитися

Але я хочу зрозуміти щось середнє

Одна справа, якщо я змінюся, одна справа, якщо я виросту

Ми почали з того самого місця

Хто був ртуть, хто з золотом

І було сонце, схоже на серпневе

Але раптом настав червоний жовтень

Але у вас є ілюзія, що так буде вічно

Але у вас є ілюзія, що так буде вічно

Назавжди