Ты кто - Мечтать

Эй, стоп!

Как знакомо всё

И как жаль, всё так давно.

Вернусь, посмотрю ещё,

Этот дом, в доме окно.

Помню, шёл один, думал ни о чём,

Ни о ком солнечным днём,

Не смотрел вокруг, но увидел вдруг

Чудо, как быстрой сон.

Потом, помню потом,

Как был ранен, ночью не спал.

Сон прочь и долгая ночь,

Но с часами спорить не стал.

Говорил себе, что рассвет мудрей

Завтра будет, само собой.

Я незнакомку крикнул той:

"Эй, постой!".

Ты кто?

Так далеко.

Ты кто?

Выгляни ещё.

Ты так редко смотришь в окно.

Ты кто, ты так далеко.

Далеко, что не видно границ.

Эй, ты кто и твоё окно

Было выше звёзд, выше птиц.

Отлетали дни, и лёгкий ветер их

Отсвистел свои песни давно.

Как жаль, но эти пару слов

Помню всё равно.

Ты кто?

Выгляни ещё...

Ты кто?

Так далеко.

Ты кто?

Выгляни ещё.

Ты так редко смотришь в окно.

Ты кто?

Выгляни ещё.

Ты так редко смотришь в своё окно.

Гей, стоп!

Як знайомо все

І, як шкода, все так давно.

Повернуся, подивлюся ще,

Цей будинок, у будинку вікно.

Пам'ятаю, йшов один, думав ні про що,

Ні про кого сонячного дня,

Не дивився навколо, але побачив раптом

Диво, як швидкий сон.

Потім, пам'ятаю потім,

Як був поранений, уночі не спав.

Сон геть і довга ніч,

Але з годинником сперечатися не став.

Казав собі, що світанок мудріший

Завтра буде, ясна річ.

Я незнайомку крикнув тій:

"Гей, стривай!".

Ти хто?

Так далеко.

Ти хто?

Вигляни ще.

Ти так рідко дивишся у вікно.

Ти хто, ти так далеко.

Далеко, що не видно меж.

Гей, ти хто і твоє вікно

Було вище зірок, вище за птахів.

Відлітали дні, і легкий вітер їхній

Відсвистів свої пісні давно.

Як шкода, але ці пару слів

Пам'ятаю все одно.

Ти хто?

Вигляни ще...

Ти хто?

Так далеко.

Ти хто?

Вигляни ще.

Ти так рідко дивишся у вікно.

Ти хто?

Вигляни ще.

Ти так рідко дивишся у своє вікно.