A Rose For Michelle - Mechanical Poet

Long time ago, when Dolly was seven

Young Sally Hudson has driven her here

Summer has came to the streets of uptown

Little Dolly was pretty and clear

«Sweetie, I’m getting too old for the moppets

Find someone else to play with», Sally said

She left the doll in a store of her dad

But it wasn’t a shop for nymphets

«WHAT DO I DO IN THIS HORRIBLE HALL?

LITTLE GIRLS WHO MIGHT NEED ME DON’T COME HERE AT ALL!

RADIANT EYES AND A SMILE ON MY FACE

NO ONE NEEDS THEM IN THIS SILLY PLACE!»

Sleeping at night on a glass-case of dildos

Watching some horrible clips on TV

Losing the hope Dolly falls in despair

'Cause it’s not that she wanted to see

Pink furry handcuffs and orange pillboxes

Strange rubber stuff and some violet creams

Day after day people buy all these things

Forcing Dolly to bury her dreams

«WHAT DO I DO IN THIS HORRIBLE HALL?

LITTLE GIRLS WHO MIGHT NEED ME DON’T COME HERE AT ALL!

RADIANT EYES AND A SMILE ON MY FACE…

WHAT THE HELL DOES A SMILE ON MY FACE?!

(LET HER OUT…)

OH, PLEASE LET ME OUT OF THIS PLACE!»

«Such an odious room!

What a sinkhole!

Never thought I could hate it so much!

Twenty one years in latex inferno

Twenty one years without a touch

Sally, I loved you!

And what?!

You left me down here to rot!»

Deep in the night Mr. Hudson was roused

Hearing a tinkle of glass in the hall

Silence was broken with sounds of sirens

Someone has stolen the doll

Someone has stolen the doll

«God damn that stupid doll»

Давним-давно, коли Доллі було сім років

Сюди її привезла молода Саллі Хадсон

Літо прийшло на вулиці в центрі міста

Маленька Доллі була гарна й зрозуміла

«Коханий, я надто старий для моппетів

Знайди когось іншого, з ким можна пограти», — сказала Саллі

Вона залишила ляльку в магазині свого тата

Але це був не магазин для німфет

«ЩО Я РОБИМ В ЦЬОМУ Жахливому ЗАЛІ?

ДІВЧАТКИ, ЯКІ МОЖЕ ПОТРІБНИТИ, НЕ ЙДУТЬ СЮДИ ЗАГАЛЬНО!

СЯЮЧІ ОЧІ ТА ПОСМІШКА НА МОЄМУ ОБЛИЧЧІ

ВОНИ НІ НЕ ПОТРІБНІ У ЦЬОМУ ДЕРУПОМУ МІСЦІ!»

Спати вночі на скляному футлярі з фалоімітаторами

Перегляд жахливих кліпів по телевізору

Втрачаючи надію, Доллі впадає у відчай

Тому що вона не хотіла бачити

Рожеві пухнасті наручники та помаранчеві доти

Дивні гумові речі та кілька фіолетових кремів

День за днем ​​люди купують все це

Змусити Доллі поховати свої мрії

«ЩО Я РОБИМ В ЦЬОМУ Жахливому ЗАЛІ?

ДІВЧАТКИ, ЯКІ МОЖЕ ПОТРІБНИТИ, НЕ ЙДУТЬ СЮДИ ЗАГАЛЬНО!

СЯЮЧІ ОЧІ І ПОСМІШКА НА МОЄМУ ОБЛИЧЧІ…

ЯКОГО, ЧОРТА, ПОСМІШКА НА МОЄМУ ОБЛИЧЧІ?!

(ВПУСТИ ЇЇ...)

О, БУДЬ ЛАСКА, ВПУСТІТЬ МЕНЕ З ЦЬОГО МІСЦЯ!»

«Така одиозна кімната!

Яка воронка!

Ніколи не думав, що можу так ненавидіти!

Двадцять один рік у латексному пеклі

Двадцять один рік без жодного дотику

Саллі, я кохав тебе!

І що?!

Ти залишив мене тут гнити!»

Глибоко вночі розбудили містера Хадсона

Чути дзвонить скла в залі

Тишу порушили звуки сирен

Хтось вкрав ляльку

Хтось вкрав ляльку

«Проклятий ту дурну ляльку»