The Answer - Meadows

Always remember, it is the rain that makes the flowers grow.

x2

So I’ll pick up, the pieces from this shattered heart, and tape it to my fists.

I’ll fight my way out, of this hell, that says that I am not missed.

The memories line my knuckles, like the time that we first kissed.

Blood spills and pools beneath the punches thrown at my loneliness

Always remember, it is the rain that makes the flowers grow.

x2

God, I’m lost, and I’ve left home.

I lft my family while I, I wandered and

roamd.

So please, cause I know, that You know, exactly what I’m going through.

When it feels, like I’m alone, like I’ve got nowhere to go

GOD!!!

You take and break my legs, You place me on Your shoulders instead.

Cause God, I’m lost, and I’ve left home.

Help me go back, I am not alone.

Lord, I repent.

Soften this heart of stone.

I give You my life.

I rededicate my soul, to the King of Kings, and Lord Hosts.

Your grace abounds

to me, and I kneel, to Your throne

The rain, kept falling.

The lights dimmed.

The car begins to spin

It sinks in, the river.

«Oh God I’ll never see them, again»

Завжди пам’ятайте, саме дощ змушує рости квіти.

х2

Тож я підберу шматочки з цього розбитого серця і приклею їх до кулаків.

Я буду боротися за вихід із цього пекла, яке говорить, що мене не сумують.

Спогади обкладають мої пальці, як той час, коли ми вперше поцілувалися.

Кров проливається й скупчується під ударами, нанесеними в мою самотність

Завжди пам’ятайте, саме дощ змушує рости квіти.

х2

Боже, я заблукав і пішов з дому.

Я покинув свою сім’ю, поки блукав і

roamd.

Тож будь ласка, бо я знаю, що Ти знаєш, що саме я переживаю.

Коли здається, що я один, ніби мені нікуди діти

БОЖЕ!!!

Ти береш і ламаєш мені ноги, натомість кладеш мене на свої плечі.

Бо боже, я загубився, і я пішов з дому.

Допоможіть мені повернутись, я не один.

Господи, я каюся.

Пом’якшіть це кам’яне серце.

Я віддаю Тобі своє життя.

Я знову присвячую свою душу Царю Царів і Господам.

Ваша благодать рясніє

до мені, і я стаю на коліна перед Твоїм престолом

Дощ, продовжував падати.

Світло тьмяніло.

Машина починає крутитися

Вона впадає в річку.

«О боже, я їх більше ніколи не побачу»