Avec les loups - MC Solaar

J’ai fait un pacte avec les loups pour pénétrer dans la bergerie

Les louveteaux, lève-tôt, tuent le veto, son cadeau: un caveau dans la

porcherie

L’ennemi, l’homo sapiens, boit du houblon c’est troublant

Il ouvre la chasse en flippant tirant mais faisant trop souvent chou blanc

La vie ou la mort du berger, qui est là placé comme le clergé

Ne vaut pas la vie de l’agneau, son silence infini, quand on vient pour le

manger

Les visions de fiction d’avant-guerre étaient claires quand elles nous

parlaient de l’homme loup

L’Homme est un loup pour l’homme, et le loup un homme pour le loup

Moi j’suis pape sans papamobile, mon automobile est une montée de bile

Qui me pousse à kill des débiles immobiles avec style et cela sans le moindre

mobile

Inutile de dire qu’ils sont devenus vaillants, dominateurs et croyants

Mais je vole avec les libellules, avec les loups sous la lune je hurle

Voilà pourquoi le soir, avec les loups je hurle

C’est une histoire d’amour avec la musique et ma planète

Un love indélébile, n’aie pas de bile et le malin fera place nette

Combien de civils dans les villes et campagnes

Qui portent le jean ou qu’ils portent le pagne

Ne font pas partie des convois qu’on épargne

Voilà pourquoi je ne bois pas de champagne

Mon parcours coupe court au vol malsain des vautours

Please pends-moi haut et court, si je ne balance pas plus d’amour

Car ça fait de la peine de voir tellement de haïne

Depuis des décennies c’est le même phénomène, criminogène

Pour des problèmes de fric ou de gènes

Dans le monde actuel, actuellement, il y a tellement de gens qui se goument

Mais j’ai vu des gens militer et lutter contre l’esprit du boum boum

Mate le panorama, karma d’lama, pas d’nirvana, drama

Et voilà que c’est en armada que circulent toutes ces smalas

Les fanatiques de l’arme à feu cannent à tout va

Et maintenant dans le canevas y’a le bruit des attentats

Si je prends le microphone maintenant c’est pour qu’arrive la paix pour

Faire que chacun de nos discours pave enfin le parcours

Appelle-moi Claude, Mc le mauvais élève appelle-moi le cancre

Mais pour la veuve et l’orphelin il faudrait lever l’ancre

Stratus, cumulo-nimbus on rêvait de la vie peinte en rose

On rêvait de donner plein de coups dans la vie, nous n’avons que des ecchymoses

J’ose te le dire, j’veux pas qu’mon monde brûle

Voilà pourquoi le soir sous la lune avec les loups je hurle

Я уклав угоду з вовками, щоб увійти до загону

Дитинчата, рано встаючи, вбивають вето, його дар: склепіння в

свинарник

Ворог, гомо сапієнс, п'є хміль, це турбує

Він розпочинає полювання шаленою стріляниною, але занадто часто веде холост

Життя або смерть пастиря, який поміщений туди як духовенство

Не варте життя ягняти, його нескінченна тиша, коли приходить за собою

їсти

Довоєнні вигадані бачення були зрозумілі, коли вони розповідали нам

говорили про людину-вовка

Людина людині вовк, а вовк вовку людина

Я, я папа без папамобіля, моя машина — підйом жовчі

Хто штовхає мене вбивати нерухомих дебілів стильно і без найменшого

мобільний

Зайве говорити, що вони стали доблесними, домінуючими та віруючими

Але я літаю з бабками, з вовками під місяцем вию

Тому вночі з вовками я вию

Це історія кохання з музикою та моєю планетою

Незгладимого кохання, не май жовчі, і злий розчистить шлях

Скільки мирних жителів у містах і селах

Хто носить джинси, чи вони носять набедрену пов'язку

Не є частиною конвоїв, які пощадили

Тому я не п’ю шампанське

Мій шлях обірвав нездоровий політ грифів

Будь ласка, повісьте мене високо і коротко, якщо я не розмахну більше любові

Бо боляче бачити стільки ненависті

Десятиліттями це було одне і те ж явище, криміногенне

За гроші чи проблеми з генами

У сучасному світі зараз дуже багато людей, які дурять

Але я бачив людей, які воюють і борються проти духу буму

Подивіться панорама, карма лами, нірвана, драма

І саме в армаді циркулюють усі ці смали

Фанатики зброї тростини весь шлях

А тепер у полотні — шум атак

Якщо я зараз візьму мікрофон, то настане мир

Зробіть так, щоб кожна наша промова нарешті проклала шлях

Називайте мене Клодом, Мак, поганий студент, називайте мене дурнем

Але для вдови й сироти треба було б зважити якір

Шаристі, купчасто-дощові ми мріяли про життя пофарбоване в рожевий колір

Ми мріяли закидати в житті багато ударів, у нас тільки синці

Смію вам сказати, я не хочу, щоб мій світ горів

Тому ввечері під місяцем з вовками я вию