Start Over - MC Frontalot

Little Red Riding Hood was in good

With the food distribution, by her own volition

Choosing to sincerely deliver

To old folks: succor;

also vigor;

Cheese and crackers;

salt and coffee;

Medicine to help the heart beat softly

Awfully kind in her mission

Red was (yes) in a head-on collision

With the forces of trouble

Long in the tooth plus stubble.

And this goes double

For all little girls: know who wolves are

Don’t be telling them where you’re going, how far

In what direction it is, especially if

It’s the unguarded cottage where Grandma lives

This is just common sense

(with which Little Red dispensed)

Hence, she proceeded on her way

Through the woods to Grandma’s place

Little Red Riding hood rolled up

Took one look and was like what the… uh

What the heck?

Grandma got a hairy neck?

Teeth enough to get wrecked?

Next up: wood axe swinging

That’s how it happened.

That’s all I’m singing

That’s the story (that ain’t how it happened…)

I won’t start over if you don’t stop yapping

(shhhh)

Wolves got it hard on this earth

Ever the subjects of defamation and mirth

First in line to be out there, lurking

Eyeing ingénues and smirking

Working on a master plan

Trying to get fed about the best he can

Wondering if Grandma got much meat

Endeavoring not to be indiscreet:

«How many them baskets she go through a month?

How does she react when she misses lunch?

And what direction was she living in, again?

Well, you better hurry up and go and visit her then.»

But wolves are speedier than little girls

Barely pausing to devour jackrabbits and squirrels

The wolf arrived

All the rest, despicable lies

All that talk of assumed identity

Let it be.

This wolf was indelibly

Wolf-like, forthright too

He said, «Grandma, here’s what I’ll do:

Swallow you whole, your kinfolk for after

Then I’ll keep living, so you don’t have to

Sorry, starving wolf, no choice

To get in the gullet, just follow my voice.»

(That ain’t how it happened…)

All right, Grandma was hanging alone

Cultivating the medicine for the glaucoma

She paid rent in the forest.

It was inexpensive

Grandma’s house was in the intensively

Wolf-rife section of town

She didn’t mind, she liked a wild hound

Sound at the door: an intruder!

«Is that you, Red?

You brought food for

Me to eat?»

«Nope, the opposite

No hard candy, no soft chocolate

Just a wolf belly for you to inhabit

And I will need your nightshirt for the next gambit.»

Clandestinely reclining in bed

The wolf awaits (for Red!)

Expecting their usual banter:

«How's school?»

«Fine, Grandma

Here’s food.»

«Thanks dear.»

Instead it’s all, «What's up with the ears?

Eyes?

Nose?

Throat?

Teeth?»

«Little Red Riding Hood, why you giving me grief?

Bodies change as the years advance

Soft features grow unkind to the glance

And hairs sprout

All of it the better for you getting in my mouth!»

«Wow, it’s dark in here,» says Grandma

Here comes the wood axe, swinging like «Yeah, y’all!»

Old woman, come on back out

And you keep the axe.

Wolves abound

That’s the story (that ain’t how it happened…)

That’s all I got, so you commence napping

Червона Шапочка була в хорошому стані

З роздачі їжі, за власним бажанням

Вирішуючи щиро доставити

Старим людям: допомога;

також бадьорість;

Сир і сухарики;

сіль і кава;

Ліки, щоб допомогти серцю битися тихо

Дуже добра у своїй місії

Червоний був (так) у лобовому зіткненні

З силами біди

Довго в зубі плюс щетина.

І це подвійне

Для всіх маленьких дівчаток: знай, хто такі вовки

Не говоріть їм, куди ви йдете, як далеко

У якому напрямку, особливо якщо

Це котедж без охорони, де живе бабуся

Це просто здоровий глузд

(з яким Маленький Червоний обходився)

Тому вона пішла своїм шляхом

Через ліс до бабусі

Червона Шапочка згорнута

Подивився один раз і був схожий на те… е

Якого біса?

У бабусі волосата шия?

Зубів достатньо, щоб збити?

Далі: розмах дерев’яної сокири

Ось як це сталося.

Це все, що я співаю

Ось така історія (це не так...)

Я не почну спочатку, якщо ви не перестанете тявкати

(шшшш)

Вовкам важко на цій землі

Завжди були об’єктами наклепу та веселощів

Перший у черзі, щоб бути там, ховаючись

Дивлячись на інгену і посміхаючись

Робота над генеральним планом

Намагається нагодувати якнайкраще

Цікаво, чи багато м’яса у бабусі

Намагаючись не бути непомітним:

«Скільки цих кошиків вона проходить за місяць?

Як вона реагує, коли пропускає обід?

І в якому напрямку вона знову жила?

Ну, тоді вам краще поспішати і піти до неї в гості».

Але вовки швидші за маленьких дівчаток

Ледве зупиняючись, щоб поласувати кроликами та білочками

Вовк прилетів

Все інше, підла брехня

Усі ці розмови про припущену особу

Нехай так буде.

Цей вовк був незгладимий

По-вовчому, теж відверто

Він сказав: «Бабусю, ось що я зроблю:

Проковтніть вас цілком, ваші родичі на потім

Тоді я буду продовжувати жити, тому тобі не потрібно

Вибачте, голодний вовк, вибору немає

Щоб залізти у стравохід, просто слідкуйте за моїм голосом».

(Це не так…)

Гаразд, бабуся висіла одна

Культивування ліків від глаукоми

Вона платила за оренду в лісі.

Це було недорого

Бабусиний дім був у інтенсивному

Частина міста, повна вовків

Вона не проти, їй подобалася дика собака

Звук у двері: зловмисник!

«Це ти, Ред?

Ви принесли їжу для

Мені їсти?»

«Ні, навпаки

Ні цукерок, ні м’якого шоколаду

Просто вовчий живіт, щоб заселити вас

І мені потрібна твоя нічна сорочка для наступного гамбіту».

Таємно лежачи в ліжку

Вовк чекає (Червоного!)

Очікуючи їхнього звичайного жарту:

"Як школа?"

«Добре, бабусю

Ось їжа.»

"Дякую, любий."

Замість цього все: «Що з вухами?

Очі?

ніс?

горло?

Зуби?»

«Червона Шапочка, чому ти завдаєш мені горя?

З роками тіла змінюються

М’які риси стають непривітними на погляд

І волосся росте

Тим краще, щоб ти потрапив у мій рот!»

«Вау, тут темно», — каже бабуся

Ось і дерев’яна сокира, розмахуючи як «Так, ви всі!»

Стара, повертайся

А ти тримай сокиру.

Вовків багато

Ось така історія (це не так...)

Це все, що я отримав, тож починайте дрімати