Cousine - Mayol

Autrefois, ma cousine Hortense

Arrivait de temps en temps

Chez mes parents;

Elle venait passer ses vacances

Dans notre petite maison

Près de Toulon.

C'était dans l’programme,

Quand nous recevions le télégramme,

Le bonheur dans l'âme

A la gare je courais comme un fou

Mais l’train arrivait tout à coup.

En la voyant je criais: Zou!!!

Cousine, cousine,

T’es fraîche comme une praline,

Cousine, cousine,

Coquin de sort, quelle bonne mine!

Et tu as bien dormi dans le train?

J’espère que tu avais un coin?

Cousine, cousine,

Embrasse ton cousin germain!

Chaque matin courant vers la grève,

Afin d’nous baigner tous deux,

Dans les flots bleus,

On s’déshabillait — quel beau rêve —

Sous l’ombrage hospitalier

Des oliviers.

Rouge comme une cerise,

Afin d’me cacher sa gorge exquise,

Elle ram’nait sa ch’mise,

Mais comme y avait de la dentelle partout

Souvent, je voyais par un trou

Un sein qui montrait son p’tit bout.

Cousine, cousine,

Qu’est-c'que j’vois sur ta poitrine?

Cousine, cousine,

On dirait deux mandarines

Tu as les mandarines, c’est certain,

Mais peuchère, c’qui m’en bouche un coin,

Cousine, cousine,

C’est qu’c’est moi qui ai l’pépin!

Souvent, prenant sa main mignonne,

Je l’emmenais faire un tour

Dans la basse-cour,

Et tandis qu’pigeons et pigeonnes

Faisaient l’amour sans pudeur,

On f’sait l’voyeur,

La brise frivole

Nous portait bientôt des chansons folles:

«C'est la farandole,

Viens farandoler sur le gazon!»

«Plus tard (me disait-elle) Gaston

Quand t’auras du poil au menton!»

Cousine, cousine,

Oui, l’amour me turlupine,

Cousine, cousine,

Laisse-moi t’faire des p’tites machines

Tu as peur que je te fasse un enfant?

Ne crains rien, je n’ai que dix-sept ans!

Cousine, cousine,

Viens faire tutu-panpan!

Mais elle m'écrivit l’autre année:

«Cher cousin, je ne viendrai pas,

Tu m’excus’ras,

Depuis huit jours, je suis mariée

Et pour plaire à mon mari

J’reste à Paris»

La méchante lettre,

En moi quel chagrin elle fit naître!

Du fond de mon être

Monta comme un frisson de rancœur;

J’interrogeai dans ma douleur

Les arbres, la grève, les fleurs.

Cousine, cousine

Si gentille, si câline,

Cousine, cousine,

C’est mon cœur qu’elle piétine,

On devait s’unir au printemps,

Et moi je suis là, tè!

J’attends

Cousine, cousine,

L’amour c’est des boniments!

Раніше моя двоюрідна сестра Гортензія

Траплялося час від часу

У моїх батьків;

Вона приїхала провести відпустку

У нашому маленькому будиночку

Біля Тулона.

Це було в програмі

Коли ми отримали телеграму,

Щастя в душі

На вокзалі я бігав як божевільний

Але поїзд прийшов раптово.

Побачивши її, я вигукнув: Цзу!!!

Кузина, двоюрідна сестра,

Ти свіжа, як праліне,

Кузина, двоюрідна сестра,

Coquin de fate, який гарний вигляд!

А ти добре спав у поїзді?

Сподіваюся, у вас був куточок?

Кузина, двоюрідна сестра,

Поцілуй свого двоюрідного брата!

Щоранку біжу на берег,

Щоб нас обох викупати,

В синіх хвилях,

Ми роздяглися — який гарний сон —

Під гостинною тінню

оливкові дерева.

Червона, як вишня,

Щоб приховати від мене свою вишукану глотку,

Вона повертала свою сорочку,

Але оскільки всюди було мереживо

Часто бачив крізь дірку

Груди, що показали свій кінчик.

Кузина, двоюрідна сестра,

Що я бачу на твоїх грудях?

Кузина, двоюрідна сестра,

Схожий на два мандарини

У вас є мандарини, це точно,

Але суко, що мені закриває куточок,

Кузина, двоюрідна сестра,

Це у мене проблема!

Часто, беручи її милу руку,

Я взяв її покатати

У коморі,

А поки голуби та голуби

Кохалися безсоромно,

Ми знаємо, як бути вуайєристом

Легковажний вітерець

Скоро ми носили божевільні пісні:

"Це фарандол,

Приходь потуситися на галявині!»

«Пізніше (вона сказала мені) Гастон

Коли у вас волосся на підборідді!»

Кузина, двоюрідна сестра,

Так, любов мене мучить,

Кузина, двоюрідна сестра,

Давайте я зроблю вам маленькі машинки

Ти боїшся, що я зроблю тобі дитину?

Не хвилюйся, мені лише сімнадцять!

Кузина, двоюрідна сестра,

Приходьте і робіть туту-туп!

Але минулого року вона написала мені:

«Дорогий кузен, я не прийду,

Ви вибачте мене,

Вісім днів я одружений

І чоловікові догодити

Я залишаюся в Парижі"

Поганий лист

В мені яку печаль вона викликала!

З глибини мого єства

Піднявся, як тремтіння образи;

Я запитав у своєму болю

Дерева, страйк, квіти.

Кузина, двоюрідна сестра

Такий добрий, такий милий,

Кузина, двоюрідна сестра,

Це моє серце вона топче,

Згуртуватися треба було весною,

І я тут, ти!

я чекаю

Кузина, двоюрідна сестра,

Кохання це фігня!