Blue Soldier Night - Maximilian Hecker

You lay your head into my lap

I strike your face

The taxi rushes through the night

I’m endlessly far away

Blue soldier moment

Oh sweet, grown-up woman

We’re hovering, gliding in the opposite of home

It is stickily-white, like heroin, thick, and it carries death in itself

Don’t worry, I will not try to sleep with you, I say

Staggering through your Kafkaesque dungeon

One thousand rooms

Losing myself there in your multiplicity and being blissful

Time is stretching toughly like plasticine

It is dark around me

I finally find your bed

Am I torturing you, darling?

you ask

We pass away

I’m holding your black curly head in my arms

Breathing heavily and deeply

My heart is running

Oh night, oh grown-up woman, oh heroin

Sticky-white death

I’m choking, craning my neck into the heavy night air

Oh Yoon, your hair, bristly and smoky

I’m inhaling your smell

Our bodies full of sebum

Our lungs blackened

Death is lying in wait

But heaven is where hell is

The hell of decompensation pukes emotion

Pure emotion

Only emotion

Eternal emotion

I am nothing but emotion, no human being, no son, never again son

Only art, purity

Yoon, heroine, the detour has washed me to your shore

Where are you now?

I’m lying here in your arms, in the Glaslights of your brothel

Oh, lock me up in your grown-up heart

Ти кладеш свою голову мені на коліна

Я вдарю твоє обличчя

Таксі мчить всю ніч

Я нескінченно далеко

Момент синього солдата

О, мила, доросла жінка

Ми зависаємо, ковзаючи навпроти дому

Він липко-білий, як героїн, густий, і несе смерть у собі

Не хвилюйтеся, я не намагатиму ся переспати з тобою, я кажу

Похитуючись крізь ваше кафкіанське підземелля

Тисяча кімнат

Втратити себе там у твоєму множинності й бути блаженним

Час тягнеться, як пластилін

Навколо мене темно

Нарешті я знайду твоє ліжко

Я мучу тебе, любий?

Ви запитаєте

Ми поминаємо

Я тримаю твою чорну кучеряву голову на руках

Дихання важко і глибоко

Моє серце біжить

О ніч, о доросла жінка, о героїн

Липко-біла смерть

Я задихаюся, витягуючи шию у важке нічне повітря

О, Юн, твоє волосся, щетинисте й димчасте

Я вдихаю твій запах

Наші тіла сповнені шкірного сала

Наші легені почорніли

Смерть чекає

Але рай де пекло

Пекла декомпенсації блюють емоціями

Чиста емоція

Тільки емоції

Вічна емоція

Я                     se  є  є не що не як емоції, не людина, не син, ніколи більше син

Тільки мистецтво, чистота

Юн, героїне, обхід приніс мене до твого берега

Де ти зараз?

Я лежу тут, у твоїх обіймах, у ліхтарі твого борделя

О, закрий мене у своєму дорослому серці