Тихий огонёк - Маугли

Ты как тихий огонёк моей души

Обними, но только нежно, не души

Буду честен, плавлю сердце, как гашиш —

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Ты как тихий огонёк моей души

Обними, но только нежно, не души

Буду честен, плавлю сердце, как гашиш —

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Я не верю в то, что после ты

Тебе не нравятся слова

Точнее горечь послевкусия —

Пускай не боле, чем зола,

Но неизбежно их присутствие

Я не со зла, я не со зла

Хоть и мысли бьются в голову подстать колоколам —

Словно храм где-то ниже, но там двери заколочены

Все ставни позакрыты и иконы опорочены уже

Но никто не виноват

Коль боец и не заметил то, как потерял отряд

В чёрном небе мая мне только мерещился парад

Когда вновь не разглядел тебя я, щурясь в автомат, ведь не зря

Если ты течение — утекай

Хоть и волны моют чувства, но мне хватит на них скал

Я душу тебя нательным, стиснув купольный в висках

Только так — мне не страшно отпускать

Ты как тихий огонёк моей души

Обними, но только нежно, не души

Буду честен, плавлю сердце, как гашиш —

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Ты как тихий огонёк моей души

Обними, но только нежно, не души

Буду честен, плавлю сердце, как гашиш —

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Я не верю в то, что после ты сгоришь

Я не верю в то, что после ты

Ти, як тихий вогник моєї душі

Обійми, але тільки ніжно, не душі

Буду чесний, плавлю серце, як гашиш—

Я не вірю в те, що після ти згориш

Ти, як тихий вогник моєї душі

Обійми, але тільки ніжно, не душі

Буду чесний, плавлю серце, як гашиш—

Я не вірю в те, що після ти згориш

Я не вірю в те, що після ти згориш

Я не вірю в те, що після ти

Тобі не подобаються слова

Точніше гіркоту післясмак —

Нехай не більше, ніж зола,

Але неминуча їхня присутність

Я не зі зла, я не зі зла

Хоч і мисли б'ються в голову підстати дзвонам —

Немов храм десь нижче, але там двері забиті.

Усі віконниці позачинені і ікони зганьблені вже

Але ніхто не винен

Коли боєць і не помітив те, як втратив загін

У чорному небі травня мені тільки ввижався парад

Коли знову не розглянув тебе я, жмурячись в автомат, адже недаремно

Якщо ти течія — витікай

Хоч і хвилі миють почуття, але мені вистачить на ніх скель

Я душу тебе натільним, стиснувши купольний у скронях

Тільки так — мені не страшно відпускати

Ти, як тихий вогник моєї душі

Обійми, але тільки ніжно, не душі

Буду чесний, плавлю серце, як гашиш—

Я не вірю в те, що після ти згориш

Ти, як тихий вогник моєї душі

Обійми, але тільки ніжно, не душі

Буду чесний, плавлю серце, як гашиш—

Я не вірю в те, що після ти згориш

Я не вірю в те, що після ти згориш

Я не вірю в те, що після ти