I Will Remain - Matthew And The Atlas

Further from my widowed home take the road that sets into the sun,

Waiting for my skin and bone to return and see what I’ve become,

Summer has not yet been here though my days are long,

Take me back to when the night was young and another song was sung.

What of all those pretty tales the ones that took me to this door,

Is it comfort in the salvers way is it comfort upon this wooden floor,

Tell you is it a failure to forget the ones you once held dear,

And I tried to remember but my mind is no longer clear.

Oooh Ooooh Oooh, You recognise me,

Oooh Ooooh Oooh, I follow far, far from the trees,

Oooh Ooooh Oooh, The roots came out, up to my knees,

Oooh Ooooh Oooh, they twisted round,

I made no sound… No sound.

I wondered till my brittle bones had succumbed and pulled me to the stone,

Further from the towns you’ve known I’ll remain from where I have begun,

Summer before I start I was kicking home stones as a child,

In the meadow when the storm came through and I burrowed straight back to you.

Oooh Ooooh Oooh, You recognise me,

Oooh Ooooh Oooh, I follow from, far from the trees,

Oooh Ooooh Oooh, The roots came out, up to my knees,

Oooh Ooooh Oooh, They twisted round,

I made no sound… No sound.

Would you ever doubt my love when my day is done,

I’ll lay down my body within this earth I’ve won,

Would you try to follow the roads I had to walk,

There’s a whisper in the willow for there you’ll hear me talk.

Далі від мого вдовицького дому йдіть дорогою, що заходить у сонце,

Чекаю, поки моя шкіра й кістка повернуться, і побачу, ким я став,

Літо ще не настало, хоча мої дні довгі,

Поверни мене до того, коли ніч була молода і співали іншу пісню.

Що з усіх тих гарних історій, які привели мене до цих дверей,

Чи це затишно на доставці – це комфорт на цій дерев’яній підлозі,

Скажи тобі, що не забути тих, кого ти колись дорожив,

І я намагався пригадати, але мій розум більше не ясний.

Оооооооооо, ти мене впізнаєш,

Ооооооооо, я іду далеко, далеко від дерев,

Oooh ooooh oooh, коріння вийшло, до колін,

Ооооооооооооо, вони перекрутилися,

Я не видав звуку… Не звук.

Я дивувався, поки мої ламкі кістки не піддалися й не притягнули до каменю,

Далі від міст, які ви знаєте, я залишуся з того, з чого почав,

Влітку, перш ніж я почати, я в дитинстві брив каміння додому,

На лузі, коли пройшов шторм, і я закопався прямо до тебе.

Оооооооооо, ти мене впізнаєш,

Оооооооооо, я сліджу з далеко від дерев,

Oooh ooooh oooh, коріння вийшло, до колін,

Ооооооооооооооо, вони крутилися,

Я не видав звуку… Не звук.

Ви коли-небудь сумнівалися б у моїй любові, коли мій день закінчиться,

Я покладу своє тіло на цій землі, яку я виграв,

Чи не спробуєш ти піти дорогами, якими я довелося пройти,

У вербі шепіт, бо там ти почуєш, як я говорю.