Glacier - Matthew And The Atlas

glacier

we’re just shapes that sprang

from the fountain

woven to the back of you

whispering I can see you through

you became the rope

pulling them back from the water

it’s not the fault of child or mother

you became a hope

palace they built around you

it’s not the fault of one or the other

glacier

we’re just bodies

moving through centuries

without?

no no no consequence

you became a rope

pulling them back from the water

it’s not the fault of child or mother

you became the hope

palace they built around you

it’s not the fault of one or the other

we’re just bodies that move through the evening

we all drink from the cup

we’re just shapes that spring from the fountain

and it’s all right to give up

it’s alright to give up

yeah it’s alright to give up

yeah it’s alright to give up

yeah it’s alright

it’s alright

льодовик

ми лише фігури, які виникли

від фонтану

сплетені на заду вас

шепочу, я бачу тебе

ти став мотузкою

витягуючи їх із води

це не вина дитини чи матері

ти став надією

палац, який вони збудували навколо вас

це не вина того чи іншого

льодовик

ми лише тіла

рухаючись крізь століття

без?

ні ні без наслідків

ти став мотузкою

витягуючи їх із води

це не вина дитини чи матері

ти став надією

палац, який вони збудували навколо вас

це не вина того чи іншого

ми лише тіла, які рухаються ввечері

ми всі п’ємо з чашки

ми лише форми, що випливають із фонтану

і можна здатися

можна здатися

так, можна здатися

так, можна здатися

так, це нормально

все добре