Un Giorno D'Aprile - Matia Bazar

Nella stanca noia

Di un giorno d’aprile

Il vento dirada

La nebbia che è intorno a me

Freddo nelle mani

Non dentro il cuore

E un fuoco nascosto

Mi riscalda l’anima

Che parla di te

Che parla di te

Di te che non sai

Le mie veritá

Tu non sai

Nella chiara alba

Di un giorno d’aprile

Cercandoti ancora

Son pronta a volare via

Sopra ad un mare

Infinito ed uguale

Disegno una rotta

Sicura e veloce che

Mi porta da te

Facile

O difficile

Forse illogico

Ma noi

Complici

Solo complici

Troppo complici

Ormai

Ed io

Gioco le carte ancora

Le tue carte

Qui

Spuntando i cuori noi

Io regina e tu re

Tra la luce e il buio che ora attraverserò

Sento sempre che sei mio

Agito le ali come il falco che sa

Ha la preda sotto se

Eccitatà già

Sento odore di te

Te

Nella caccia poi

Chi dei due vincerà

Alle amiche stelle che mi guardan lassù

Sto chiedendo ancora se

Se quell’infinito che sconfina nel blu

Mi darà una mano e

Poi

Rimanendo un po' più leggera

Io ritorno giù

Se quell’infinito che finisce blu

Mi darà una mano e

Poi

Planando più leggera

Io ritorno giù

Io ritorno

Nella stanca notte

Di un giorno d’aprile

Le mani tremanti

Vogliose si stringono

У втомленій нудьзі

Квітневого дня

Вітер рідшає

Туман, що навколо мене

Холод в руках

Не всередині серця

І прихований вогонь

Це зігріває мою душу

Це говорить про вас

Це говорить про вас

Про вас, хто не знає

Мої правди

Ти не знаєш

У ясній зорі

Квітневого дня

Шукаю тебе знову

Я готовий полетіти

Над морем

Нескінченний і рівний

Я малюю маршрут

Це безпечно і швидко

Це веде мене до вас

Легко

Або важко

Можливо, нелогічно

Але ми

Співучасники

Тільки співучасники

Занадто співучасники

У цей момент

І я

Я знову граю в карти

Ваші картки

Тут

За цокання наших сердець

Я королева, а ти король

Між світлом і темрявою, що я зараз перетну

Я завжди відчуваю, що ти мій

Я махаю крилами, як яструб, що знає

Під ним знаходиться здобич

Вже захоплюйтеся

я відчуваю тебе запах

ви

Тоді на полюванні

Хто з двох переможе

До друзів-зірок, які дивляться на мене зверху

Мені все ще цікаво, чи

Якщо та нескінченність, що межує з блакитним

Він дасть мені руку і

І потім

Залишаючись трохи легше

Я повертаюся вниз

Якщо та нескінченність, що закінчується синім

Він дасть мені руку і

І потім

Стругання легше

Я повертаюся вниз

я повертаюся

У втомлену ніч

Квітневого дня

Руки тремтять

У розпачі вони туляться