3AM - Matchbox Twenty

She said, «It's cold outside» and she hands me a raincoat

She’s always worried about things like that

She said, «It's all gonna end and it might as well be my fault»

And she only sleeps when it`s raining

And she screams, and her voice is straining

And she says, «Baby, it’s three AM, I must be lonely»

And she says, «Baby, well, I can’t help

But be scared of it all sometimes

And the rain’s gonna wash away, I believe this»

She’s got a little bit of something, God, it’s better than nothing

And in her color portrait world she believes that she’s got it all

She swears that the moon don’t hang quite as high as it used to

And she only sleeps when it’s raining

And she screams and her voice is straining

And she says, «Baby, when it’s three AM I must be lonely»

Well, heaven she says, «Baby, well, I can’t help

But be scared of it all sometimes

And the rain’s gonna wash away, I believe this»

Well, she believes that life isn’t made up of all that you’re used to

And the clock on the wall has been stuck at three for days and days

She thinks that happiness is a mat that sits on her doorway

But outside it’s stopped raining

And she says, «Baby, It’s 3 am I must be lonely»

Well, heaven she says, «Baby, well, I can’t help

But be scared of it all sometimes

And the rain’s gonna wash away, I believe this»

Well, it’s three AM, I must be lonely

Well, heaven she says, «Baby, well, I can’t help

But be scared of it all sometimes»

Вона сказала: «На вулиці холодно», і вона простягає мені плащ

Вона завжди хвилюється через подібні речі

Вона сказала: «Це все закінчиться, і це також може бути моя вина»

І вона спить тільки під час дощу

І вона кричить, і її голос напругий

І вона каже: «Дитино, зараз три години ночі, я, мабуть, самотня»

І вона каже: «Дитино, я не можу допомогти

Але іноді цього боїться

І дощ змиє, я в це вірю»

У неї є трошки щось, Боже, це краще, ніж нічого

І в своєму кольоровому портретному світі вона вірить, що має все

Вона клянеться, що місяць висить не так високо, як раніше

І вона спить тільки під час дощу

І вона кричить, і її голос напружується

І вона каже: «Дитино, коли три години ночі я, мабуть, буду самотня»

Ну, небеса, вона каже: «Дитино, ну, я не можу допомогти

Але іноді цього боїться

І дощ змиє, я в це вірю»

Ну, вона вважає, що життя складається не з усього, до чого ви звикли

А годинник на стіні застряг на третій цілий день

Вона вважає, що щастя — це килимок, який сидить на  її дверях

Але надворі дощ перестав

І вона каже: «Дитино, зараз 3 години ночі, я, мабуть, самотня»

Ну, небеса, вона каже: «Дитино, ну, я не можу допомогти

Але іноді цього боїться

І дощ змиє, я в це вірю»

Ну, зараз три години ранку, я мабуть самотній

Ну, небеса, вона каже: «Дитино, ну, я не можу допомогти

Але іноді боїться всього цього»