La vestaglia - Massimo Ranieri

E con quel viso stanco

E la vestaglia un po' macchiata

Coi tuoi decisi no e con quell’aria sempre indignata

La femminilit?

lasciata l?

sotto il lenzuolo

Mi fai venir la voglia di restarmene da solo

Con tutto il gelo che oramai ti stai portando appresso

Con il veleno che mi hai sempre gettato addosso

La voglia che io avevo di ricominciare

Nemmeno?

nata che?

gi?

morta nel mio cuore

Eppure a volte mi ritrovo l?

a pensare

A quella donna che dormiva sul mio cuore

Ed il suo viso non riesco a ricordare

Per?

non scordo quello che mi ha saputo dare

E contraddirmi per te per te?

un piacere

E' diventato ormai una forma di dovere

E sai io non sopporto pi?

nemmeno la tua voce

Avrei bisogno solamente di un po' di pace

Ed ogni notte tu tu ti arrendi sempre un po' pi?

tardi

E il desiderio che hai per me fa parte dei ricordi

Ed io vorrei parlare e dirti dirti tante cose

Ma non trovo le parole forse son finite

E sopportarci andare avanti a cosa serve

Quando tutto?

insopportabile

E dare almeno un po' d’amore

Ormai non vuoi o non sai farlo pi?

Ridiamo con gli amici fino al momento di tornare a casa

E poi di nuovo un muro e poi ancora quel silenzio

Tu cambi viso cambi passo

Togli quello che hai addosso

E’sempre bello rivedere la tua donna che si spoglia

Poi tutto passa quando metti la vestaglia

Ma quella donna che veniva con me sotto le stelle

E' qualcosa che mi?

rimasta sulla pelle

Ed anche adesso che tu sei

Sei cos?

cambiata

Io quella ragazzina non l’ho pi?

dimenticata

(Grazie a Kira per questo testo)

І з тим втомленим обличчям

І трохи заплямований халат

З твоїм рішеним ні і з таким завжди обуреним виглядом

Жіночність?

залишили там

під простирадлом

Ти змушуєш мене хотіти побути на самоті

З усім холодом, який ти зараз несеш із собою

З отрутою, яку ти завжди кидав у мене

Бажання я мав почати спочатку

Ні те, ні інше?

що народився?

вже

мертвий у моєму серці

Але іноді я опиняюся там?

мислення

Тій жінці, що спала на моєму серці

А її обличчя я не пам'ятаю

Для?

Я не забуваю, що він зміг мені дати

І суперечити мені за вас для вас?

насолода

Тепер це стало формою обов’язку

І ти знаєш, що я більше не витримаю?

навіть не твій голос

Мені просто потрібен спокій

І щовечора ти завжди відмовляєшся трохи більше?

пізно

І бажання, яке ти маєш до мене, є частиною спогадів

І я хотів би поговорити і сказати вам, щоб розповісти вам багато речей

Але я не можу знайти слів, можливо, вони закінчилися

І миріться з нами, в чому сенс

Коли все?

нестерпний

І подаруйте хоч трохи любові

Ви не хочете чи не знаєте, як це робити?

Сміємося з друзями, поки не пора додому

А потім знову стіна, а потім знову та тиша

Ви змінюєте своє обличчя, ви змінюєте темп

Зніміть те, що носите

Завжди приємно бачити, як твоя жінка знову роздягається

Тоді все проходить, коли одягаєш халат

Але та жінка, що прийшла зі мною під зорі

Це щось, що я?

залишився на шкірі

І навіть зараз, коли ти є

ти так?

змінився

У мене більше немає тієї дівчинки?

забутий

(Дякую Кірі за цей текст)