А ты - Маша Тереб

Слушай, скажи,

ну что же я совсем

не в силах?

Думаю о том,

что вряд ли бы тебя

просила

время подсказать, что кому сказать

можно…

Говорить о том нам с тобою, видишь ли,

сложно.

Вечер, темнота.

Я уже не та,

видишь.

Камушек в носок.

Голову в песок —

вынудишь.

Суета сует, бесконечность бед,

разговоры.

Глупая молва!

Кончатся слова

скоро.

А ты

конечно, будешь выбирать

как удобней.

Тебе

во что бы то ни стало надо быть

бесподобной.

А мне

так хочется еще, еще

удивленья.

Прости,

что вдруг не соответствую

представленью

твоему.

Время для войны.

Выпить тишины

страшно?

Кто кого и как —

разве это так

важно?

Как в глухом лесу —

ветки по лицу,

буреломы.

Кончатся слова —

мы всю жизнь едва

едва знакомы.

Слухай, скажи,

ну що ж я зовсім

не в силах?

Думаю про тому,

що навряд чи б тебе

просила

час підказати, що кому сказати

можна, можливо…

Говорити про том нам з тобою, бачиш або,

складно.

Вечір, темрява.

Я вже не,

бачиш.

Камінь у шкарпетку.

Голову в пісок —

змусиш.

Суєта суєт, нескінченність бід,

розмови.

Дурний поголос!

Закінчиться слово

незабаром.

А ти

звичайно, вибиратимеш

як зручніше.

Тобі

во що би то ні стало треба бути

незрівнянний.

А мені

так хочеться ще, ще

здивування.

Пробач,

що раптом не відповідаю

уявленню

твоєму.

Час для війни.

Випити тиші

страшно?

Хто кого і як —

хіба це так

важливо?

Як у глухому лісі —

гілки по особі,

буреломи.

Закінчиться слова —

ми все життя ледве

ледь знайомі.