The Moon and St. Christopher - Mary Chapin Carpenter

When I was young I spoke like a child, and I saw with a child’s eyes

And an open door was to a girl like the stars are to the sky

It’s funny how the world lives up to all your expectations

With adventures for the stout of heart, and the lure of the open spaces

There’s 2 lanes running down this road, whichever side you’re on

Accounts for where you want to go, or what you’re running from

Back when darkness overtook me on a blind man’s curve

I relied upon the moon, I relied upon the moon

I relied upon the moon and Saint Christopher

Now I’ve paid my dues cuz I have owed them, but I’ve paid a price sometimes

For being such a stubborn woman in such stubborn times

Now I’ve paid my dues cuz I have owed them, but I’ve paid a price sometimes

For being such a stubborn woman in such stubborn times

Now I have run from the arms of lovers, I’ve run from the eyes of friends

I have run from the hands of kindness, I’ve run just because I can

But now I’m grown and I speak like a woman and I see with a woman’s eyes

And an open door is to me now like the saddest of goodbyes

It’s too late for turning back, I pray for the heart and the nerve

And I rely upon the moon, I rely upon the moon

I rely upon the moon and Saint Christopher

I rely upon the moon, I rely upon the moon

I rely upon the moon and Saint Christopher

Коли я був молодим, я говорив як дитина і бачив очима дитини

І відкриті двері були для дівчини, як зірки для неба

Смішно, як світ виправдовує всі ваші очікування

З пригодами для міцного серця та привабливими просторами

По цій дорозі пролягають 2 смуги, з якого б боку ви не були

Враховує те, куди ви хочете піти або від чого ви біжите

Тоді, коли темрява настигла мене на сліпому кривому

Я покладався на місяць, я покладався на місяць

Я покладався на місяць і святого Христофора

Тепер я сплатив свої внески, тому що я їм заборгував, але іноді сплачував ціну

За те, що була такою впертою жінкою в такі вперті часи

Тепер я сплатив свої внески, тому що я їм заборгував, але іноді сплачував ціну

За те, що була такою впертою жінкою в такі вперті часи

Тепер я втік з обіймів закоханих, я втік від очей друзів

Я втік з рук доброти, я втік лише тому, що можу

Але тепер я доросла, говорю як жінка і бачу очима жінки

І відкриті двері для мене тепер як найсумніше прощання

Повертатися назад вже пізно, я молюся за серце та нерви

І я покладаюся на місяць, я покладаюся на місяць

Я покладаюся на місяць і святого Христофора

Я покладаюся на місяць, я покладаюся на місяць

Я покладаюся на місяць і святого Христофора