Natasha - Martine

Je m’appelle Natasha et ça fait quelques mois maintenant que la nuit,

j’suis plus moi

Que je partage les draps de gars que je connais pas, j’avoue, j’ai honte

parfois car avant, j'étais pas comme ça

C’est pas bien, je le sais, depuis que j’ai cédé à échanger d’l’argent contre

mon intimité

Parfois, ça clique mais des fois, ça claque mais ça finit tout le temps à

quatre pattes sur un clic-clac

D’hôtel en hôtel mais jamais en voyage, le soleil se lève, je suis redevenue

sage

Je marche dans la ville dans l’attente d’un coup d’fil, papy à l’appareil, ok,

je te le fais pour mille

Balade nocturne en berline, escortée par les lumières et néons qu'éclairent la

ville

Faux prénom et sourire quand ils aiment se faire punir, pas de Christian Grey,

juste aveuglée par la monnaie

Ils se servent de moi pour oublier leur chez soi, le temps d’un instant,

vider leur frustration en moi

J’me reconnais plus, ils me connaissent pas, d’ailleurs pour tout vous dire,

j’m’appelle pas vraiment Natasha

Si maman savait ça, faites que papa le sache pas

Sa petite poupée fait pas non, mais crie «oui» acapella

Tous ces billets me manquent, je suis prise dans la tourmente

Mon esprit quitte mon corps et l’abandonne dans la tournante

J’suis désolée

J’suis, j’suis désolée

Désolée pour moi

Désolée papa

J’suis tellement, tellement désolée

J’suis désolée

Désolée papa

Мене звати Наташа, і вже минуло кілька місяців, як ця ніч,

Я більше не я

Те, що я ділюся простирадлами хлопців, яких я не знаю, зізнаюся, мені соромно

іноді тому, що раніше я не був таким

Я знаю, що це неправильно, оскільки я піддався обміну грошей на

моя конфіденційність

Іноді клацає, але іноді клацає, але завжди закінчується

чотири ноги на клік-клак

Від готелю до готелю, але ніколи в подорожі, сонце сходить, я знову став

мудрий

Я ходжу містом в очікуванні телефонного дзвінка, дідусь по телефону, добре,

Я роблю це тобі за тисячу

Нічна їзда на седані в супроводі вогнів і неонових вогнів, які висвітлюють

місто

Фальшиве ім'я та посмішка, коли вони люблять бути покараними, ніякого Крістіана Грея,

просто засліплений валютою

Вони використовують мене, щоб на мить забути свій дім,

вилити своє розчарування в мені

Я більше не впізнаю себе, вони мене не знають, чесно кажучи,

мене насправді звати не Наташа

Якщо мама це знала, не дайте знати татові

Її маленька лялька каже ні, але кричить «так» акапелла

Я сумую за всіма цими квитками, я потрапив у сум’яття

Мій розум залишає моє тіло і покидає його в обертанні

вибачте

Я, вибачте

шкода мене

вибач тато

Мені так, дуже шкода

вибачте

вибач тато