С тобой навеки - Маршал Ашроев

Родился и жил без отца пассивный.

Одним словом просто неудачник.

Но люблю его и может быть скучаю иногда.

Жизнь без отца — это не жизнь.

А пролетевшие года и другое воспитание.

Он меня ростил до школы.

Но я рос и видел, что в этом не было любви.

И с годами мои мысли начали рости и меняются мечты.

Моя жизнь была словно рисунком на листе формата А4.

Ночи были грустными и не видно звёзд на небе.

И погода не из лучших.

Мама стоя у окна грустила я ей говорил.

Пожалуйста не надо!

Зачем же бередить то, что не зажило ещё?

Честно говоря не раз всё это повторялось.

Прабабушка твердила:

Успокойся и подумай о своём сынке.

Ведь я вас всех люблю и не хочу чтоб вы страдали.

(Припев)

Любимая моя, Бабушка Аня.

Люблю я тебя не чуть больше чем себя!

Ты знай одно, что рядом я всегда.

И буду помнить я тебя всегда.

И останусь я с тобой на веке!

Любимая моя, Бабушка Аня.

Люблю я тебя не чуть больше чем себя!

Ты знай одно, что рядом я всегда.

И буду помнить я тебя всегда.

И останусь я с тобой на веке!

(2.Куплет)

Раньше не ценил я бабушку.

Ведь тогда я был ещё совсем ребёнком.

Но когда её не стало, то я начал понимать.

что я потерял самое дорогое и родное для меня.

Мне было плохо знать и думать, что больше её нет!

Потом я начал заниматься музыкой и по ночам писал свои стихи.

О том, что происходит в мире.

Поначалу было сложно и не в рифму было всё!

И вот сейчас я здесь у микрофона

со своим сонетом и альтернативом Маршал.

Как-то было сказано: Давай завязывай ты с репом.

Но я не смог и я добился музы вдохновения.

Отец Сергей играл же на гитаре.

Как обычно скромно, да не в трезвом виде в подворотне.

Но, а там Путаны и по струнам шаг за шагом.

Сидя дома в ожидании мама ожидала муженька.

Она простить его была готова.

А у него гуляет ветер в голове!

(Припев)

Народився і жив без батька пасивний.

Одним словом, просто невдаха.

Але люблю його і може бути сумую іноді.

Життя без батька - це не життя.

А пролетілі роки та інше виховання.

Він мені ростив до школи.

Але я рос і бачив, що в цьому не було кохання.

І з роками мої думки почали рости і змінюються мрії.

Моє життя було ніби малюнком на аркуші формату А4.

Ночі були сумними і не видно зір на небі.

І погода не із кращих.

Мама стоячи біля вікна сумувала я їй казав.

Будь-ласка не треба!

Навіщо ж бередити те, що не зажило ще?

Чесно кажучи, не раз все це повторювалося.

Прабабуся твердила:

Заспокойся і подумай про свого синка.

Адже я вас всіх люблю і не хочу щоб ви страждали.

(Приспів)

Улюблена моя, Бабуся Аня.

Люблю я тебе не трохи більше ніж себе!

Ти знай одне, що поруч я завжди.

І пам'ятатиму я тебе завжди.

І залишусь я з тобою на віку!

Улюблена моя, Бабуся Аня.

Люблю я тебе не трохи більше ніж себе!

Ти знай одне, що поруч я завжди.

І пам'ятатиму я тебе завжди.

І залишусь я з тобою на віку!

(2.Куплет)

Раніше не цінував я бабусю.

Адже тоді я був ще зовсім дитиною.

Але коли її не стало, то я почав розуміти.

що я втратив найдорожче і рідне для мене.

Мені було погано знати і думати, що більше її немає!

Потім я почав займатися музикою і по ночах писав свої вірші.

Про те, що відбувається в світі.

Спочатку було складно і не в рифму було все!

І ось зараз я тут у мікрофона

зі своїм сонетом і альтернативою Маршал.

Якось було сказано: Давай зав'язуй ти з ріпом.

Але я не зміг і я добився музи натхнення.

Батько Сергій грав же на гітарі.

Як зазвичай скромно, так не в тверезому вигляді в підворотні.

Але, а там Путані і по струнам крок за кроком.

Сидячи вдома в очікуванні мама чекала чоловіка.

Вона вибачити його була готова.

А у нього гуляє вітер у голові!

(Приспів)