Auf Der Mundharmonika - Marlene Dietrich

Später, später bleibt vom Wagen

Nicht einmal die Wagenspur

Niemand, niemand wird dann fragen,

Wer in diesem Wagen fuhr.

Alle Worte, die wir sagen,

Rauschen dann die Bäume nur,

Und das Lied, das uns erklungen

Auf der Mundharmonika,

Wird dereinst vom Wind gesungen

Und heißt nur noch Lalala.

Alte Wege, die wir wandern,

Werden neue Wege sein,

Unser Denkmal ist den andern

Dann ein Kilometerstein.

Deutschland, Frankreich, Friesland, Flandern,

Singend ziehen dann sie dort ein,

Und das Lied, das uns erklungen

Auf der Mundharmonika,

Wird dereinst vom Wind gesungen

Und heißt nur noch Lalala.

Singt einmal ein andrer Sänger

Den Verliebten zart ins Ohr,

Sitzen die wohl auch nicht enger

Als wir saßen längst zuvor

Doch dann kümmerts uns nicht länger,

Wer an wen sein Herz verlor

Und das Lied, das uns erklungen

Auf der Mundharmonika,

Wird dereinst vom Wind gesungen

Und heißt nur noch Lalala.

Пізніше, пізніше залишається поза вагоном

Навіть вагонна колія

Ніхто, ніхто тоді не питатиме

Хто їхав на цій машині.

всі слова, які ми говоримо

Тоді дерева просто шумлять

І пісня, що прозвучала до нас

на гармоніці,

Буде колись співати вітер

І щойно подзвонила Лалала.

Ми ходимо старими шляхами

будуть нові шляхи

Наш пам'ятник іншим

Потім віха.

Німеччина, Франція, Фрісландія, Фландрія,

Співаючи, вони туди переходять,

І пісня, що прозвучала до нас

на гармоніці,

Буде колись співати вітер

І щойно подзвонила Лалала.

Інший співак співає

ніжно до вуха закоханих,

Ймовірно, вони теж не сидять занадто тісно

Як ми сиділи давно

Але тоді нам уже байдуже

Хто з ким серцем втратив

І пісня, що прозвучала до нас

на гармоніці,

Буде колись співати вітер

І щойно подзвонила Лалала.