3:ans spårvagn genom ljuva livet - Markus Krunegård

Det var länge sen vi såg varann

Länge sen vi prata

För till gathörnen kommer ingen tillbaka

Vi var Dinky Toys pojkarna som flydde upp på taken

Vi tävlade om allt men mest i att va vaken

Det var farlig musik

Det fanns ingen polis som kunde stoppa oss

Det var midsommarafton på lyckliga gatan

Jag gick till ett gathörn

Och sen gick jag tillbaka

Dinky Toys pojkarna har fått sina prinsessor

Och det är fullt i bilen

Av gitarrer och väskor

Så jag tar 3: ans spårvagn

Genom ljuva livet igen

Spårvagn genom ljuva livet

Ljuva livet, ljuva livet

Spårvagn genom ljuva livet

Ljuva livet, ljuva livet

Monika var min när hon

Inte va nån annans flicka

Hon var 12 och jag var 17

Vi var dödsdömda i lyckan

Hon lämna mej för nåt bättre

Och när vi möttes igen

Hennes ögon i skuggorna var som döden själv

Hon tog mina händer och sa att

Hon hade läst om mig i tidningen

En del gator går åt helvete

En del går upp i himlen

Människor kommer ingenstans

Och människor försvinner

Men jag lovar på mitt hjärta

Att jag står fast vid drömmarna

Än finns soluppgångarna

Och fisken i strömmarna

Och nu möts vi igen

Nu när minnenas spårvagn rullar hem

Spårvagn genom ljuva livet

Ljuva livet, ljuva livet

Spårvagn genom ljuva livet

Ljuva livet, ljuva livet

Давно ми не бачились

Ми давно не спілкувалися

Тому що ніхто не повертається на розі вулиць

Ми були хлопцями Dinky Toys, які втекли на дахи

Ми змагалися за все, але здебільшого не спали

Це була небезпечна музика

Не було поліції, щоб нас зупинити

На вулиці був літній вечір

Я пішов на ріг вулиці

А потім я повернувся

Хлопчики Dinky Toys мають своїх принцес

І в машині повно

Про гітари та сумки

Тому я сідаю на 3-й трамвай

Знову через солодке життя

Трамвай через солодке життя

Солодке життя, солодке життя

Трамвай через солодке життя

Солодке життя, солодке життя

Моніка була моєю, коли вона

Не будь чужою дівчиною

Їй було 12, а мені 17

Ми були приречені на щастя

Вона залишила мене заради чогось кращого

І коли ми знову зустрілися

Її очі в тіні були як сама смерть

Вона взяла мене за руки і сказала це

Вона прочитала про мене в газеті

Деякі вулиці йдуть до біса

Частина піднімається на небо

Люди нікуди не дінуться

І люди зникають

Але я обіцяю своєму серцю

Що я стою за мрії

Є ще світанки

І риба в потоках

І тепер ми зустрічаємося знову

Тепер трамвай спогадів котиться додому

Трамвай через солодке життя

Солодке життя, солодке життя

Трамвай через солодке життя

Солодке життя, солодке життя