Лабиринты судьбы - Марк Савин

Посмотри на меня взглядом душы,

Оборви тишину и не молчи,

Обмани и скажи: «Я БУДУ РЯДОМ»

Пусть и ложь, острая, словно ножи.

Лабиринты судьбы, потеряй меня и найди,

В лабиринтах судьбы не проси меня, не проси,

Сверху вниз посмотри, все они непохожие,

В лабиринтах судьбы мы чужие прохожие.

Сколько раз на один спорил с судьбой,

Так хотел лишь одну встречу с тобой,

Но, увы, выход мой лишь параллельно,

И теперь у тебя кто-то другой.

Лабиринты судьбы, потеряй меня и найди,

В лабиринтах судьбы не проси меня, не проси,

Сверху вниз посмотри, все они непохожие,

В лабиринтах судьбы мы чужие прохожие.

(2р.)

…Лабиринты судьбы…

Подивися на мене поглядом душі,

Обірви тишу і не мовчи,

Обдури та скажи: «Я БУДУ ПОРУЧ»

Нехай і брехня, гостра, наче ножі.

Лабіринти долі, втрати мене і знайди,

У лабіринтах долі не проси мене, не проси,

Зверху вниз подивися, всі вони несхожі,

В лабіринтах долі ми чужі перехожі.

Скільки разів на один сперечався з долею,

Так хотів лише одну зустріч із тобою,

Але, на жаль, вихід мій лише паралельно,

І тепер у тебе хтось інший.

Лабіринти долі, втрати мене і знайди,

У лабіринтах долі не проси мене, не проси,

Зверху вниз подивися, всі вони несхожі,

В лабіринтах долі ми чужі перехожі.

(2р.)

…Лабіринти долі…