Есть на свете Бог - Мария Ечина

Когда погаснет свет — успеха нет,

Когда исчезнешь ты и не оставишь след,

Когда уходит снова почва из-под ног,

Я продолжаю верить есть на свете Бог…

Когда мне снова врут со всех сторон,

Когда не понимаю что со мной, то он Увидев мои слезы — отведет беду

Я знаю пока верю я не пропаду.

Порой тошнит от пафоса красивых слов

Где каждый на другого месте быть готов

И все друг другу носят мертвые цветы,

Но их не покидает чувство пустоты,

Когда опять над пропастью стою

И крик души пронзает тишину мою

Меня не покидает его дух святой

И в сердце укрепляя говорит: «Постой!»

О, Боже я молю меня прости!

И все мои грехи мне отпусти!

Дай мудрости и сил все пережить!

И научи прощать верить и любить!

Денег в жизни всех не заработаешь

Плачешь, ты, одна и в пустоту кричишь

Душу, ты, соблазнами не искушай,

Ведь твоя связь с богом и есть — душа!

Много в этом мире зла и алчности,

Зависти и всякой разной нечисти

От себя плохое все, — отпусти.

И с душой спокойной перекрестись.

В жизнь свою пришла для настоящего,

Творчества живого и светящего

Часть своей души щедро отдавать

Через — голос, музыку и слова.

Бридж.

Ведь жизнь она не вечная, проходящая,

Пусть хоть что-то будет в ней настоящее…

Когда погаснет свет — успеха нет,

Когда исчезнешь ты и не оставишь след,

Когда уходит снова почва из-под ног,

Я продолжаю верить есть на свете Бог…

Коли згасне світло - успіху немає,

Коли зникнеш ти і не залишиш слід,

Коли знову йде ґрунт з-під ніг,

Я продовжую вірити їсти на світі Бог…

Коли мені знову брешуть з усіх сторін,

Коли не розумію що зі мною, то він побачивши мої сльози - відведе біду

Я знаю поки вірю я не пропаду.

Часом нудить від пафосу красивих слів

Де кожен на іншому місці бути готовий

І все один одному носять мертві квіти,

Але их не залишає почуття порожнечі,

Коли знову над прірвою стою

І крик душі пронизує тишу мою

Мене не залишає його дух святий

І в серце зміцнюючи каже: «Стривай!»

О, Боже я молю мене пробач!

І всі мої гріхи мені відпусти!

Дай мудрості і сил усе пережити!

І навчи прощати вірити і любити!

Грошей у життя всіх не заробиш

Плачеш, ти, одна і в порожнечу кричиш

Душу, ти, спокусами не спокушай,

Адже твій зв'язок з богом і є душа!

Багато в цьому світі зла і жадібності,

Заздрості і всякої різної нечисті

Від себе погане все, — відпусти.

І з душею спокійною перехреститися.

В життя своє прийшло для сьогодення,

Творчості живого та світлого

Частину своєї душі щедро віддавати

Через — голос, музику та слова.

бридж.

Адже життя воно не вічне, що проходить,

Нехай хоч щось буде в ній справжнє…

Коли згасне світло - успіху немає,

Коли зникнеш ти і не залишиш слід,

Коли знову йде ґрунт з-під ніг,

Я продовжую вірити їсти на світі Бог…