Метро - 7Hills, Марина Хлебникова

Иногда на метро быстрее

Иногда мне удобней так

Иногда просто мне теплее

В метрополитене в холода

Никогда я не повзрослею

Повидать вас хочу, друзья

Улечу ветром по тоннелям

Добрый вечер, станция Москва

По кольцевым, по радиальным, по переходам, где светло

Везут меня к районам спальным вагоны старого метро

И неспроста, и не случайно, не скрывая добрых слёз

Мы проживаем жизнь под этот стук колёс

Ты звонишь — я еду к тебе в вагоне этом

Только тёплым светом ты горишь

На перроне этом, сияя в платье белом

В метрополитене ты стоишь

Я налегке, братцы, у пробок нет шансов, ускоренно в подземке я передвигаюсь в танцах

Я через переходы давно мне знакомых станций.

Надо бы постараться чтобы тут потеряться

Время идёт вперёд.

Время всему меняться.

Было время жетонов, теперь цифровых квитанций.

Бываем мы то близко, бываем на дистанции…

… моя подземная Москва и без глянца

Я доживу до ста, до двести

И до трёх сотен дотяну

Обо всём мы вспомним вместе

Не вспоминать бы одному

По кольцевым, по радиальным, по переходам, где светло

Везут меня к районам спальным вагоны старого метро

И неспроста, и не случайно, не скрывая добрых слёз

Мы проживаем жизнь под этот стук колёс

По кольцевым, по радиальным, по переходам, где светло

Везут меня к районам спальным вагоны старого метро

И неспроста, и не случайно, не скрывая добрых слёз

Мы проживаем жизнь под этот стук колёс

Іноді на метро швидше

Іноді мені зручніше так

Іноді просто мені тепліше

У метрополітені у холоди

Ніколи я не подорослішаю

Побачити вас хочу, друзі

Полячу вітром по тунелях

Доброго вечора, станція Москва

Кільцевими, радіальними, переходами, де світло

Везуть мене до районів спальних вагони старого метро

І недарма, і не випадково, не приховуючи добрих сліз

Ми проживаємо життя під цей стукіт коліс

Ти дзвониш — я їду до тебе у цьому вагоні

Тільки теплим світлом ти гориш

На пероні цьому, сяючи у сукні білій

У метрополітені ти стоїш

Я без нічого, братики, у пробок немає шансів, прискорено в підземці я пересуваюсь у танцях

Я через переходи давно знайомих мені станцій.

Треба б постаратися, щоб тут загубитися

Час іде вперед.

Час усьому змінюватися.

Був час жетонів, тепер цифрових квитанцій.

Буємо ми близько, буємо на дистанції…

… моя підземна Москва і без глянцю

Я доживу до ста, до двісті

І до трьох сотень дотягну

Про все ми згадаємо разом

Не згадувати б одному

Кільцевими, радіальними, переходами, де світло

Везуть мене до районів спальних вагони старого метро

І недарма, і не випадково, не приховуючи добрих сліз

Ми проживаємо життя під цей стукіт коліс

Кільцевими, радіальними, переходами, де світло

Везуть мене до районів спальних вагони старого метро

І недарма, і не випадково, не приховуючи добрих сліз

Ми проживаємо життя під цей стукіт коліс