Чашка кофею - Марина Хлебникова, Russell Ray

Я никогда не хотела бы жить с тобой,

И без того я с лихвой плачу.

За то, что я люблю, я плачу собой,

Но не хочу я так, не хочу,

А про тебя говорят: "У него талант

Гораздо больше, чем у других".

Ведь ты поэт и художник, и музыкант,

Да только, сколько у нас таких?

Ты ж ещё молодой, ты еще страдаешь ерундой,

Ты же называешься звездой только из лести.

Чашку кофею я тебе бодрящего налью

И по-настоящему спою новую песню.

Ведь я ж как пчёлка тружусь, я кручусь, верчусь,

Я обеспечиваю уют.

Я устаю, но потом сажусь за руль и мчусь

Послушать, что там у вас поют,

Но не хочу я, во-первых, сидеть одна,

А во-вторых, не хочу, чтоб ты

Себя потратил на то, чтоб с тобой она

Осуществляла мои мечты.

Ведь ты ж ещё молодой, ты еще страдаешь ерундой,

Ты же называешься звездой только из лести.

Чашку кофею я тебе бодрящего налью

И по-настоящему спою новую песню

Я ніколи не хотіла б жити з тобою,

І без того я з лишком плачу.

За те, що я люблю, я плачу собою,

Але не хочу я так, не хочу,

А про тебе кажуть: "У нього талант

Набагато більше, ніж в інших.

Адже ти поет і художник, і музикант,

Та тільки скільки у нас таких?

Ти ж ще молодий, ти ще страждаєш дурницями,

Ти ж називаєшся зіркою тільки з лестощів.

Чашку кави я тобі підбадьорливого наллю

І по-справжньому заспіваю нову пісню.

Адже я ж як бджілка працюю, я кручусь, верчусь,

Я забезпечую затишок.

Я втомлююся, але потім сідаю за кермо і мчу

Послухати, що там у вас співають,

Але не хочу я, по-перше, сидіти одна,

А по-друге, не хочу, щоб ти

Себе витратив те що, щоб із тобою вона

Здійснювала мої мрії.

Адже ти ще молодий, ти ще страждаєш нісенітницею,

Ти ж називаєшся зіркою тільки з лестощів.

Чашку кави я тобі підбадьорливого наллю

І по-справжньому заспіваю нову пісню