Roslins Fluch - Marienbad

Roslin, ach Roslin

Wärst du nur mein

Würd alles dafür geben

Dein Mann zu sein

Wenn ich mich nachts zur Ruhe bette

Dann denk ich nur an dich

Und wenn ich morgens aufwach

Seh ich vor mir dein Gesicht

Doch leider nur in meinen Träumen

Verzehr ich mich für deine Wärme

Mich würdigst du keines Blickes

Ich lieb dich nur von ferne

Geh jeden Abend in «Den goldenen Krug»

Wo du der Kundschaft jeden Wunsch erfüllst

Leere Glas um Glas

Mein Blick nur dir gebührt

Doch heute nacht wird alles ändern

Nehme all den Mut zusammen

Werd meine Liebe dir gestehen

Lässt mein Herz so heiß entflammen

Warte vor der Kneipe auf die Eine

Nach Dienstschluss folg ich ihr entschlossen

Sie sieht mich nicht, sie eilt davon

Als hätte sie ein Ziel vor augen

Nah dem Friedhof macht sie Halt

Nähere mich, doch bleib verborgen

Da tritt jemand auf sie zu

Und nimmt sie zärtlich in den Arm

Mein Herz schlägt mir bis zum Hals

Als ich den Mann dort vorn erkenne

Es ist der Hand, der Sohn vom Schmied

Der meiner Roslin Küsse schenkt

Wende mich ab und lauf davon

Meine Welt zerbricht in Stücke

Roslin wird mich niemals lieben

Doch niemand sonst soll sie besitzen

Niemand sonst

Niemand!!!

Am nächsten Abend wart ich schon

Wo gestern sich die zwei getroffen

Doch etwas hab ich mitgebracht

Als Geschenk zur Hochzeitsnacht

Hans ist bald als Erster da

Schleiche mich von hinten an

Schlag ihm die Axt fest in den Schädel

Und Roslin ist als Nächste dran

Sie naht alsbald, sie sieht den Hans

Doch bevor sie schreien kann

Packe ich sie mit fester Hand

Und halte ihren Atem an

Als der Morgen graut, findet man sie

Drei Leichen nah dem Friedhofsacker

Den Sohn vom Schmied hat man erschlagen

Und vor der Eiche aufgebahrt

Doch dort oben hängen zweie

Hand in Hand an einem Strick

Die schöne Roslin und der Bauer

Sie brach sein Herz, er ihr Genick

Roslin, ach Roslin

Nun bist du mein

Hab mein Leben dafür gegeben

Mit dir tot zu sein

Рослін, о Рослін

Якби ти був мій

Я б віддав за це все

бути твоїм чоловіком

Коли я ліг відпочивати вночі

Тоді я думаю тільки про тебе

А коли вранці прокинусь

Я бачу твоє обличчя перед собою

Але, на жаль, лише уві сні

Я поглинений твоїм теплом

Ти не заслуговуєш на мене погляду

Я люблю тебе лише здалеку

Щовечора ходіть на «Den goldenen Krug».

Де Ви виконуєте будь-яке бажання клієнтів

Порожня склянка за склянкою

Мій погляд лише для тебе

Але сьогодні ввечері все зміниться

Зберіться з усіма силами

Зізнаюся тобі в коханні

Моє серце палає так гаряче

Зачекайте того, хто стоїть перед пабом

Після роботи я рішуче йду за нею

Вона мене не бачить, поспішає геть

Ніби в неї була мета

Біля цвинтаря вона зупиняється

Наближайся до мене, але залишайся схованим

Потім до неї хтось підходить

І ніжно бере її в свої обійми

Серце б’ється в горлі

Коли я впізнаю чоловіка там

Це рука, син коваля

Цілую мою Рослін

Відвернутися і втекти

Мій світ розбивається на шматки

Рослін ніколи не полюбить мене

Але ніхто інший не повинен ним володіти

Ніхто інший

Ніхто!!!

Я буду чекати наступного вечора

Де вчора двоє зустрілися

Але дещо я приніс із собою

Як подарунок у шлюбну ніч

Ганс незабаром прийде першим

підкрадься до мене ззаду

Сильно вдарив його сокирою по черепу

А далі Рослін

Вона скоро наближається, бачить Ганса

Але перш ніж вона встигне закричати

Я хапаю їх твердою рукою

І затримай подих

Коли настане ранок, ти їх знайдеш

Три тіла біля цвинтарного поля

Сина коваля вбили

І розклав перед дубом

Але там висить двоє

Рука об руку на мотузці

Красуня Рослін і фермер

Вона розбила йому серце, він їй шию

Рослін, о Рослін

Тепер ти мій

віддав за це своє життя

бути мертвим разом з тобою