Et si tu m'aimes - Marie Denise Pelletier

Si tu survies à mes silences,

Avec patience et sans état d’urgence;

Si tu peux même apprivoiser

Mes déserts et quelques vents contraires,

Alors je saurai que tu m’aimes

Si tu repères dans mon âme

Des inquiétudes, des soupçons, d’amertume

Si tu sais remplacer les larmes

Par des mots, des caresses sur ma peau

Et si tu m’aimes, je n’aurai plus peur des orages

Et si tu m’aimes, tu deviendras mon seul ancrage

Et si tu m’aimes ton sourire se collera au mien

Si tu m’aimes, le chagrin perdra son chemin

Si tu rends le bonheur étanche

À la malchance ou à l’indifférence,

Si tu me fais sourire en pleine dérive

Quand j’entrevois le pire,

Alors je saurai que tu m’aimes

Et si tu m’aimes, je n’aurai plus peur des orages

Et si tu m’aimes, tu deviendras mon seul ancrage

Et si tu m’aimes ton sourire se collera au mien

Si tu m’aimes, le chagrin perdra son chemin

Якщо ти переживеш моє мовчання,

З терпінням і без НП;

Якщо ви навіть можете приручити

Мої пустелі та деякі зустрічні вітри,

Тоді я буду знати, що ти мене любиш

Якщо ти помітиш у моїй душі

Занепокоєння, підозри, гіркота

Якщо ви знаєте, як замінити сльози

Словами, пестощами на моїй шкірі

І якщо ти мене любиш, я більше не буду боятися грози

І якщо ти мене любиш, ти станеш моїм єдиним якорем

І якщо ти мене любиш, твоя посмішка буде збігатися з моєю

Якщо ти любиш мене, то печаль зникне

Якщо закріпити щастя

На нещастя чи байдужість,

Якщо ти змусиш мене посміхнутися на самоті

Коли я бачу найгірше,

Тоді я буду знати, що ти мене любиш

І якщо ти мене любиш, я більше не буду боятися грози

І якщо ти мене любиш, ти станеш моїм єдиним якорем

І якщо ти мене любиш, твоя посмішка буде збігатися з моєю

Якщо ти любиш мене, то печаль зникне