Jaberwock - Marianne Faithfull

twas brillig, and the slithy toves

Did gyre and gimble in the wabe.

All mimsey were the borogroves

And the mome raths outgrabe.

«beware the jabberwock, my son!

The jaws that bite, the claws that snatch!

Beware the jubjub bird, and shun

The frumious bandersnatch!»

He took his vorpal sword in hand:

Long time the manxome foe he sought

He rested neath the tumtum tree,

And stood awhile in thought.

And while in uffish thought he stood,

The jabberwock, with eyes aflame

Came whiffling through the tulgey wood,

And burbled as it came!

One, two!

one, two!

and through and through

The vorpal blade went snicker-snack!

He left it dead, and with its head

He went galumphing back.

«and hast thou slain the jabberwock?

Come to my arms, my beamish boy!

O frabjous day!

callooh!

callay!»

He chortled in his joy.

twas brillig, and the slithy toves

Did gyre and gimble in the wabe.

All mimsey were the borogroves

And the mome raths outgrabe.

twas brilig, and the slithy toves

Крутився і крутився в вабе.

Усі мімзи були боррогами

І моме раптово перевершує.

«Стережись, сину мій, болтуна!

Щелепи, що кусають, кігті, які виривають!

Стережися птаха джюбджуб і цурайся

Жорстокий бандерсвик!»

Він взяв у руку свій ворпальний меч:

Довгий час ворог-манксом, якого він шукав

Він відпочив біля тумтум,

І постояв деякий час у роздумах.

І поки в уфішній думці він стояв,

Дівчинка, з палаючими очима

Прийшов, промиваючись крізь тульгій ліс,

І пробурчав, як прийшов!

Один два!

один два!

і наскрізь

Ворпал лезо пішов сміх-закуску!

Він залишив це мертвим і з головою

Він повернувся назад.

«І ти вбив скакуна?

Прийди до мене на руки, мій сяючий хлопче!

О, лютий день!

callooh!

Каллей!»

Він захихикав від своєї радості.

twas brilig, and the slithy toves

Крутився і крутився в вабе.

Усі мімзи були боррогами

І моме раптово перевершує.