Poemas Que Colori - Mariana Nolasco

Ele é um pouco de verdades, metades, maldades

Mas tão ingênuas que no fundo da saudade

Quando acorda parece que não se importa

Com um sorriso que se estende

Atravessa a parede e depois me enrola

E volta

Como quem vai e vem

Porque eu não sou de quem

Me pega e solta, me acaba por dentro

Depois me derrota e volta

Como quem vai e vem

Porque eu sou de quem…

Ele é um pouco de mentiras

Inteiras vazias

Mas quando ditas se transformam em poesias

E quando dorme parece que muito importa

Com um sorriso que se estende

Atravessa a parede e depois me enrola

E volta

Como quem vai e vem

Porque eu sou de quem

Se entrega e importa, me entende por dentro

Depois me envolve em rosas

Como quem vai e vem

Por que eu sou de quem…

Sorri, me abraça devagar

Me ganha com teu olhar

E me ouvir, nem que seja

Ouvir besteiras em conversas tão pequenas

Sorri, me abraça devagar

Me ganha com teu olhar

E me ouvir, nem que seja

Ouvir besteiras em conversas tão pequenas

Se transformam em poemas

Que eu colori

Ele é um pouco de verdades metades maldades

Mas tão ingênuas que no fundo da saudade

E quando acorda parece que não se importa

Com um sorriso que se estende

Atravessa a parede e depois me enrola

E volta

Como quem vai e vem

Porque eu não sou de quem

Me pega e solta, me acaba por dentro

Depois me derrota e volta

Como quem vai e vem

Porque eu sou de quem…

Sorri, me abraça devagar

Me ganha com teu olhar

E me ouvir, nem que seja

Ouvir besteiras em conversas tão pequenas

Sorri, me abraça devagar

Me ganha com teu olhar

E me ouvir, nem que seja

Ouvir besteiras em conversas tão pequenas

Se transformam em poemas

Que eu colori

Він трохи правди, половинки, зла

Але настільки наївно, що в глибині туги

Коли він прокидається, здається, що йому байдуже

З усмішкою, яка простягається

Перетинає стіну, а потім згортає мене

І назад

Як хто приходить і йде

Бо я не чий

Підніміть мене і відпустіть, це опиняється всередині мене

Тоді переможіть мене і поверніться

Як хто приходить і йде

Тому що я хто...

Він трохи брехне

порожні цілі числа

Але коли сказано, вони перетворюються на вірші

А коли ви спите, здається, це має велике значення

З усмішкою, яка простягається

Перетинає стіну, а потім згортає мене

І назад

Як хто приходить і йде

Тому що я чий

Якщо ви здаєтеся і це має значення, ви розумієте мене всередині

Потім огортає мене трояндами

Як хто приходить і йде

Чому я хто я хто...

Посміхнись, обійми мене повільно

Перемагай мене своїм виглядом

І послухай мене, навіть якщо це так

Чути фігню в розмовах так мало

Посміхнись, обійми мене повільно

Перемагай мене своїм виглядом

І послухай мене, навіть якщо це так

Чути фігню в розмовах так мало

Вони перетворюються на вірші

що я розфарбувала

Він трохи правдивий, наполовину злий

Але настільки наївно, що в глибині туги

А коли він прокидається, йому, здається, байдуже

З усмішкою, яка простягається

Перетинає стіну, а потім згортає мене

І назад

Як хто приходить і йде

Бо я не чий

Підніміть мене і відпустіть, це опиняється всередині мене

Тоді переможіть мене і поверніться

Як хто приходить і йде

Тому що я хто...

Посміхнись, обійми мене повільно

Перемагай мене своїм виглядом

І послухай мене, навіть якщо це так

Чути фігню в розмовах так мало

Посміхнись, обійми мене повільно

Перемагай мене своїм виглядом

І послухай мене, навіть якщо це так

Чути фігню в розмовах так мало

Вони перетворюються на вірші

що я розфарбувала