Rosa - Maria João

Tu és, divina e graciosa

Estátua majestosa do amor

Por Deus esculturada

E formada com ardor

Da alma da mais linda flor

De mais ativo olor

Que na vida é preferida pelo beija-flor

Se Deus me fora tão clemente

Aqui nesse ambiente de luz

Formada numa tela deslumbrante e bela

Teu coração junto ao meu lanceado

Pregado e crucificado sobre a rósea cruz

Do arfante peito seu

Tu és a forma ideal

Estátua magistral oh alma perenal

Do meu primeiro amor, sublime amor

Tu és de Deus a soberana flor

Tu és de Deus a criação

Que em todo coração sepultas um amor

O riso, a fé, a dor

Em sândalos olentes cheios de sabor

Em vozes tão dolentes como um sonho em flor

És láctea estrela

És mãe da realeza

És tudo enfim que tem de belo

Em todo resplendor da santa natureza

Perdão, se ouso confessar-te

Eu hei de sempre amar-te

Oh flor meu peito não resiste

Oh meu Deus o quanto é triste

A incerteza de um amor

Que mais me faz penar em esperar

Em conduzir-te um dia

Ao pé do altar

Jurar, aos pés do onipotente

Em preces comoventes de dor

E receber a unção da tua gratidão

Depois de remir meus desejos

Em nuvens de beijos

Hei de envolver-te até meu padecer

De todo fenecer

Ти божественний і витончений

Велична статуя любові

Богом вирізьблений

Формується з запалом

Від душі найпрекраснішої квітки

Занадто сильний активний запах

Якому в житті віддає перевагу колібрі

Якби Бог був до мене таким простим

Ось у цьому середовищі світла

Сформований у сліпуче і красиве полотно

Твоє серце біля мого списа

Прибитий і розіп’ятий на рожевому хресті

З твоїх грудей

Ви ідеальної форми

Майстерна статуя о вічна душа

Від мого першого кохання, піднесеного кохання

Ти від Бога суверенна квітка

Ви з Божого творіння

Щоб у кожному серці ви ховали любов

Сміх, віра, біль

В ароматному сандаловому дереві, повному аромату

Голосами, такими болючими, як розквітлий сон

ти молочна зірка

Ви королівська мати

Адже ти є все, що має бути красивим

У всій красі святої природи

Вибач мені, якщо я наважуся признатися тобі

Я завжди буду любити тебе

О, квітко, мої груди не втримаються

Боже мій, як це сумно

Невизначеність кохання

Що ще засмучує мене в очікуванні

Щоб вести вас одного дня

Біля підніжжя вівтаря

Присягайтеся, до ніг всемогутнього

У зворушливих молитвах болю

І отримайте помазання твоєї вдячності

Після викупу моїх бажань

У хмарах поцілунків

Я загортаю тебе до моїх страждань

засохнути взагалі