La Flor de la Canela - Maria Dolores Pradera

Déjame que te cuente limeño

Déjame que te diga la gloria

Del ensueño que evoca la memoria

Del viejo puente, del río y la alameda

Déjame que te cuente limeño

Ahora que aún perfuma el recuerdo

Ahora que aún se mece en un sueño

El viejo puente, el río y la alameda

Jazmines en el pelo y rosas en la cara

Airosa caminaba la flor de la canela

Derramaba lisura y a su paso dejaba

Aromas de mistura que en el pecho llevaba

Del puente a la alameda menudo pie la lleva

Por la vereda que se estremece al ritmo de su cadera

Recogía la risa de la brisa del río

Y al viento la lanzaba del puente a la alameda

Déjame que te cuente limeño

Ay, deja que te diga, moreno, mi pensamiento

A ver si así despiertas del sueño

Del sueño que entretiene, moreno, tu sentimiento

Aspira de la lisura que da la flor de la canela

Adornada con jazmines matizando su hermosura;

Alfombra de nuevo el puente y engalana la alameda

Que el río acompasará su paso por la vereda

Y recuerda que…

Jazmines en el pelo y rosas en la cara

Airosa caminaba la flor de la canela

Derramaba lisura y a su paso dejaba

Aromas de mistura que en el pecho llevaba

Del puente a la alameda menudo pie la lleva

Por la vereda que se estremece al ritmo de su cadera

Recogía la risa de la brisa del río

Y al viento la lanzaba del puente a la alameda

Дозвольте мені сказати вам limeño

дозвольте мені сказати вам про славу

Про сон, що викликає спогади

Старого мосту, річки та аламеди

Дозвольте мені сказати вам limeño

Тепер, коли пам'ять ще пахне

Тепер, коли вона все ще коливається уві сні

Старий міст, річка і аламеда

Жасмин у волоссі та троянди на обличчі

Айроза пройшла квітку кориці

Воно розлилося плавністю і за ним пішов

Аромати містури, які вона носила на грудях

Від мосту до аламеди вона часто веде її пішки

Уздовж тротуару, який трясеться в ритмі твого стегна

Підхопив сміх від річкового вітерця

І на вітер кинув його з мосту на аламеду

Дозвольте мені сказати вам limeño

О, дозволь мені сказати тобі, Морено, мої думки

Подивимося, чи так ти прокинешся від сну

Сон, який розважає, коричневий, твоє почуття

Душе від гладкості, яку надає квітка кориці

Прикрашений жасмином відтінок його краси;

Знову постеліть міст і прикрасьте торговий центр

Що річка буде ходити по тротуару

І пам’ятайте, що…

Жасмин у волоссі та троянди на обличчі

Айроза пройшла квітку кориці

Воно розлилося плавністю і за ним пішов

Аромати містури, які вона носила на грудях

Від мосту до аламеди вона часто веде її пішки

Уздовж тротуару, який трясеться в ритмі твого стегна

Підхопив сміх від річкового вітерця

І на вітер кинув його з мосту на аламеду