Uomini - Marco Masini

Se ne vanno gli uomini nella grande oscurità

Inseguendo lucciole lampi di felicità

Se ne vanno gli uomini con le loro malattie

Pieni dentro l’anima di ricordi e nostalgie

Siamo stelle e polvere nell’immensità

Condannati a vivere dentro di noi

Uomini e non eroi

Meteore che passano

Uomini prima o poi

È il gioco più difficile

E non si impara mai

Si cerca e non si sa

Essere uomini fra tante verità

Solo uomini

Dove vanno gli uomini questi strani marinai

Senza stelle e bussole che si perdono nel mai

Maledetti uomini che si incazzano nei bar

Specialmente coi politici e poi i soldi chi ce li ha?

Siamo scimmie ed angeli sogni o realtà

Ma siamo sempre in bilico dentro di noi

Uomini e non eroi

Meteore che passano

Grandi silenzi bui

Invadono le nostre anime

Uomini nell’oblio

Uomini senza un Dio

Soltanto uomini fra tante verità

Soltanto uomini…

(Grazie ad Andrea per questo testo)

Чоловіки йдуть у великій темряві

Переслідування світлячків спалахує щастя

Чоловіки йдуть зі своїми хворобами

Душа наповнена спогадами та ностальгією

Ми зірки і порох у безмежності

Засуджений жити всередині нас

Чоловіки, а не герої

Метеори, що проходять повз

Чоловіки рано чи пізно

Це найважча гра

І ти ніколи не навчишся

Ми шукаємо і не знаємо

Бути чоловіками серед багатьох істин

Тільки чоловіки

Куди йдуть чоловіки ці дивні моряки

Без зірок і компасів, які втрачені назавжди

Прокляті чоловіки, які розлютуються в барах

Особливо з політиками, а в кого тоді гроші?

Ми мавпи та ангели мрії чи реальність

Але ми завжди знаходимося у рівновазі всередині нас

Чоловіки, а не герої

Метеори, що проходять повз

Велика темна тиша

Вони вторгаються в наші душі

Чоловіки в забутті

Люди без Бога

Серед такої кількості правд тільки чоловіки

Тільки чоловіки...

(Дякую Андреа за цей текст)