Trappole - Marco Masini

Un annuncio sul giornale,

un messaggio troppo anonimo, che sa trasgredire e affascinare,

da convincerti a scoprire che cos'?

o chi sar?.

Perch??

un gioco clandestino

o il mistero pi?

banale che vivrai,

un rapporto esistenziale col buon vino,

quando inventi un altro ruolo,

quando abbocchi a un’e-mail,

queste, lo sai,

sono trappole,

quelle voci che ti chiamano dai vicoli,

quelle mani che ti afferrano negli angoli,

specialmente se provengono da un’anima

di plastica.

C'?

da perdersi

in un giro di illusioni e solitudini,

con gli amori pi?

virtuali, su quel monitor che

t’inghiottir?, come un numero,

nella trappola.

Ma una vita troppo uguale,

sul vagone pi?

monotono che c'?,

dimmi cosa mi pu?

dare,

se non l’ultimo bicchiere di realt?

da buttar gi?.

Sia nel bene che nel male,

alla fine di ogni scelta, sempre tu paghi il conto a quel destino da tradire,

che ti lascer?

sbagliare facilmente cos?,

perch?, lo sai,

sono trappole,

quelle storie che diventano difficili,

con la luna solitaria dei licantropi,

oltre il limite delle tue stesse regole

e abitudini.

Per evadere,

cerca un sogno pi?

rischioso e imprevedibile,

dove mai sarai un ostaggio e, da sconfitto o da eroe,

resti chi sei, un superstite,

un superstite.

Оголошення в газеті,

надто анонімне повідомлення, яке вміє переступати та заворожувати,

щоб переконати вас дізнатися що?

або хто це буде?

Чому?

таємна гра

чи загадка пі?

банально, що ти будеш жити,

екзистенційні стосунки з хорошим вином,

коли ти вигадуєш іншу роль,

коли ви приймаєте електронний лист,

ці, знаєш,

це пастки,

ті голоси, що кличуть тебе з провулків,

ті руки, що хапають тебе по кутах,

особливо якщо вони походять від душі

з пластику.

Там?

загубитися

в колі ілюзій і самотності,

з любов'ю пі?

віртуальний, на цьому моніторі що

проковтнути тебе, як число,

в пастці.

Але життя занадто те саме,

на вагон більше?

монотонний що c '?,

скажи що можна

дати,

якщо не остання склянка реальності?

скинути?.

І для добра, і для поганого,

наприкінці кожного вибору ви завжди платите рахунок, щоб доля зрадила,

хто тебе покине?

легко робити такі помилки,

бо, знаєш,

це пастки,

ті історії, які стають важкими,

з самотнім місяцем перевертнів,

за межі власних правил

і звички.

В текти,

шукати мрії більше?

ризикований і непередбачуваний,

де ти колись будеш заручником і як переможений чи герой,

ти залишаєшся тим, ким є, тим, хто вижив,

вижив.