Resta ad un passo - Marco Masini

E intanto mi spari i tuoi occhi negli occhi, e la mano tua è sopra la mia.

Socchiudi le labbra.

Sorridi, e ti aspetti da me chissà quale bugia

Ma i tuoi diciott’anni non ti hanno insegnato qualcosa che poi con il tempo

verrà: non è sempre amore quel brivido che ora tremare le gambe ti fa

Chissà come deve sembrarti eccitante la vita che faccio io, questi anni che

porto e mi pesano un pò, ai tuoi occhi mi rendono un Dio

Ma sento l’odore di buono che hai

Mi confonde i pensieri e le mani così

E so che dovrei stare fuori dai guai

Fare finta che tu non sia qui

Resta ad un passo però

Sei bella come il fiore che non coglierò

Resta ad un passo perchè mi fa paura quel tuo sorriso, quel tuo paradiso che

non è per me

Non è con i tacchi, non è con quel trucco che cresci più in fretta, lo sai.

Il tempo poi passa lo stesso e alla fine, comunque, te ne pentirai

Ma intanto tuo padre ti urla «puttana» e tua madre ha paura e non ti parla più:

nessuno confesserà il male che ha fatto alla bimba che un tempo eri tu

Resta ad un passo però, bellissimo regalo che non toccherò.

resta ad un passo

perchè mi fa paura il tuo sguardo puro, l’idea di un futuro che non è per me,

la giovane voglia di amare che hai (che non è per me), la donna che sarai.

E vorrei spiare per un attimo i sogni che fai, ma adesso non voglio che sia

soltanto il gioco triste e violento di darsi a comando per poi andare via.

ma intanto mi spari i tuoi occhi negli occhi e la mano tua è sopra la mia

А тим часом ти стріляєш очима мені в очі, а твоя рука на моїй.

Розведіть губи.

Ти посміхаєшся і чекаєш від мене хтозна якої брехні

Але ваші вісімнадцять років нічого не навчили вас пізніше

воно прийде: не завжди любов тягне за собою той кайф, який змушує вас трясти ногами

Хто знає, яким захоплюючим має видатися моє життя в ці роки

Я ношу і вони мене трохи важать, в твоїх очах роблять мене Богом

Але я відчуваю, як ти добре пахнеш

Це бентежить мої думки і руки

І я знаю, що мені слід триматися подалі від неприємностей

Зроби вигляд, що тебе тут немає

Але залишайтеся на крок

Ти прекрасна, як квітка, яку я не зірву

Залишайся на крок, бо ця твоя посмішка мене лякає, цей твій рай

це не для мене

Справа не в підборах, не з тим макіяжем ти швидше ростеш, розумієш.

Час минає так само, і врешті-решт ви пошкодуєте про це

Але тим часом твій батько кричить на тебе «повія», а мама боїться і більше з тобою не розмовляє:

ніхто не зізнається, яку шкоду він заподіяв маленькій дівчинці, яка колись була тобою

Залишайся на крок, однак, прекрасний подарунок, якого я не торкнуся.

тримайся на крок

бо лякає мене твій чистий погляд, ідея майбутнього, яке не для мене,

молоде бажання любити, яке у тебе є (яке не для мене), такою жінкою, якою ти будеш.

І я хотів би на мить підглядати за твоїми мріями, але тепер я не хочу, щоб це було

лише сумна й жорстока гра — віддати себе командувати, а потім піти.

але тим часом ти стріляєш своїми очима в мої очі, а твоя рука на моїй