L' Ultima Poesia - Marcella Bella

Son troppo deluso per aver la forza

Di ricominciare ormai, ho le ruote a terra

Non ho più reazioni, anche se qualcuno

Mi odiasse, non farei più nessuna guerra

Per fortuna ho ancora te

Qualche amico caro che

Amico resterà

La vita è tutta qua

E no, mi dispiace, no, non condivido

Non è così che ti vorrei, senza più entusiasmo

La vita è una bella donna che si dà

Soltanto a chi la tratterà con più ottimismo

Son felice insieme a te

E gli amici li amo anch’io

Ma se ti chiudi fugge via

Anche l’ultima poesia

E chissà cosa accadrà

Bene o no e chi lo sa

Certo che riguardo noi

Comunque andrà, con gioia si vivrà

Poesia leggera, questa sera

La respiro insieme a te come fosse aria

E l’anima torna ad essere un puledro

Non si può domare più, non si recinge l’aria

Son felice insieme a te

E gli amici li amo anch’io

Ma se ti chiudi fugge via

Anche l’ultima poesia

Poesia leggera, questa sera

La respiro insieme a te come fosse aria

E l’anima torna ad essere un puledro

Non si può domare più, non si recinge l’aria

Son felice insieme a te

E gli amici li amo anch’io

Ma se ti chiudi fugge via

Anche l’ultima poesia

Poesia leggera, questa sera

La respiro insieme a te come fosse aria

E l’anima torna ad essere un puledro

Non si può domare più, non si recinge l’aria

Я занадто розчарований, щоб мати сили

Щоб почати спочатку, мої колеса стоять на землі

У мене більше немає реакцій, навіть якщо хтось

Якби він мене ненавидів, я б ніколи більше не війну

На щастя, ти у мене ще є

Якийсь дорогий друг

Друг залишиться

Тут все життя

І ні, вибачте, ні, я не згоден

Це не такий, як я хотів би, щоб ви, без більшого ентузіазму

Життя - це красива жінка, яка віддає себе

Тільки тим, хто буде ставитися до цього з більшим оптимізмом

я щасливий з тобою

І друзів я теж люблю

Але якщо ти заткнешся, воно втікає

Навіть останній вірш

І хто знає, що буде

Ну чи ні і хто знає

Звичайно про нас

Як би воно не пройшло, це буде жити з радістю

Легка поезія цього вечора

Я дихаю ним з тобою, наче повітрям

І душа знову стає лошам

Її вже не приручити, вона не закриває повітря

я щасливий з тобою

І друзів я теж люблю

Але якщо ти заткнешся, воно втікає

Навіть останній вірш

Легка поезія цього вечора

Я дихаю ним з тобою, наче повітрям

І душа знову стає лошам

Її вже не приручити, вона не закриває повітря

я щасливий з тобою

І друзів я теж люблю

Але якщо ти заткнешся, воно втікає

Навіть останній вірш

Легка поезія цього вечора

Я дихаю ним з тобою, наче повітрям

І душа знову стає лошам

Її вже не приручити, вона не закриває повітря