Águas de Março - Marcelinho Da Lua, Gaby Amarantos, João Brasil

É pau, é pedra, é o fim do caminho

É um resto de toco, é um pouco sozinho

É um caco de vidro, é a vida, é o sol

É a noite, é a morte, é o laço, é o anzol

É peroba do campo, é o nó da madeira

Caingá candeia, é o Matita-Pereira

É madeira de vento, tombo da ribanceira

É o mistério profundo, é o queira ou não queira

É o vento ventando, é o fim da ladeira

É a viga, é o vão, festa da cumeeira

É a chuva chovendo, é conversa ribeira

Das águas de março, é o fim da canseira

É o pé, é o chão, é a marcha estradeira

Passarinho na mão, pedra de atiradeira

É uma ave no céu, é uma ave no chão

É um regato, é uma fonte, é um pedaço de pão

É o fundo do poço, é o fim do caminho

No rosto um desgosto, é um pouco sozinho

É um estrepe, é um prego, é uma ponta, é um ponto

É um pingo pingando, é uma conta, é um conto

É um peixe, é um gesto, é uma prata brilhando

É a luz da manhã, é o tijolo chegando

É a lenha, é o dia, é o fim da picada

É a garrafa de cana, o estilhaço na estrada

É o projeto da casa, é o corpo na cama

É o carro enguiçado, é a lama, é a lama

É um passo, é uma ponte, é um sapo, é uma rã

É um resto de mato na luz da manhã

São as águas de março fechando o verão

É a promessa de vida no teu coração

É uma cobra é um pau, é João é José

É um espinho na mão, é um corte no pé

São as águas de março fechando o verão

É a promessa de vida no teu coração

É pau, é pedra, é o fim do caminho

É um resto de toco, é um pouco sozinho

É um passo, é uma ponte, é um sapo é uma rã

É um belo horizonte, é uma febre terçã

São as águas de março fechando o verão

É a promessa de vida no teu coração

Pau, pedra, fim, caminho

Resto, toco, pouco, sozinho

Caco, vidro, vida, oh, noite, morte

Passo, anzol

São as águas de março fechando o verão

É a promessa de vida no teu coração

Це палиця, це камінь, це кінець шляху

Це залишок пня, він трохи самотній

Це осколок скла, це життя, це сонце

Це ніч, це смерть, це петля, це гачок

Це пероба до кампо, це сучок

Caingá candeia — це Матіта-Перейра

Це вітряна деревина, що падає з берега

Це глибока таємниця, подобається вам це чи ні

Це вітер віє, це кінець пагорба

Це балка, це проліт, коньова сторона

Іде дощ, це розмова на березі річки

Від березневих вод кінець втомі

Це нога, це земля, це дорога

Птах в руці, праща камінь

Це птах у небі, це птах на землі

Це струмок, це фонтан, це шматок хліба

Це дно, кінець дороги

На обличчі відраза, трохи самотньо

Це калтроп, це цвях, це точка, це стібка

Це капає крапелька, це рахунок, це історія

Це риба, це жест, це сяюче срібло

Це ранкове світло, це цегла йде

Це ліс, це день, це кінець жала

Це пляшка з тростини, шрапнель на дорозі

Це проект будинку, це тіла в ліжку

Це розбита машина, це бруд, це бруд

Це крок, це міст, це жаба, це жаба

Це залишок бур’янів у ранковому світлі

Це березневі води закривають літо

Це обітниця життя у вашому серці

Це змія, це палиця, це Жоао це Жозе

Це шип у руці, це поріз на нозі

Це березневі води закривають літо

Це обітниця життя у вашому серці

Це палиця, це камінь, це кінець шляху

Це залишок пня, він трохи самотній

Це ступінь, це міст, це жаба — жаба

Це прекрасний обрій, це терційна лихоманка

Це березневі води закривають літо

Це обітниця життя у вашому серці

палиця, камінь, кінець, шлях

Відпочивайте, торкайтеся, мало, на самоті

Осколок, скло, життя, о, ніч, смерть

крок, гачок

Це березневі води закривають літо

Це обітниця життя у вашому серці