Entre deux mondes - Marc Dupré

Le silence est pris entre quatre murs

La douleur danse avec la solitude

On m’a volé ton sourire, on m’a pris ton cœur

Et tout notre avenir repose sous les fleurs

À chaque fois que je revois le soleil

Dessiné sur les draps, le reflet de nos corps

Je me noie, je me perds dans ce passé froissé

À nous chercher encore

Je t’aime, bien au-delà des lois

De ce destin qui te retient

Sur un chemin trop loin du mien

Mmm

Je t’aime, encore plus fort que ça

À la vie, à la mort

Ce ne sont que des mots que j’ignore

Je n’ai rien changé de nos habitudes

Je reste dans le noir avec la certitude

De retrouver ce sourire qui calmait mes peurs

Mais tout se déchire, tout n’est que froideur

À chaque fois que se rendort le soleil

Nos traces sur les draps, s’en vont, s'évaporent

Et je sais que je dois oublier cette idée

De chercher ton corps

Je t’aime, bien au-delà des lois

De ce destin qui te retient

Sur un chemin trop loin du mien

Ooooh

Je t’aime, encore plus fort que ça

À la vie, à la mort

Je ne regarde plus le ciel

Je l’envie d’avoir pris ta main

Et toutes nos promesses d'éternel

Je ne regarde plus la mer

Je ne vis plus qu’entre deux mondes

À l’ombre de ton ombre

Je t’aime, bien au-delà des lois

De ce destin qui te retient

Sur un chemin trop loin du mien

Je t’aime, encore plus fort que ça

À la vie, à la mort

Ce ne sont que des mots que j’ignore

Тиша затиснута між чотирма стінами

Біль танцює із самотністю

Вони вкрали твою посмішку, вони забрали твоє серце

І все наше майбутнє лежить під квітами

Кожного разу я знову бачу сонце

Намальоване на простирадлах відображення наших тіл

Тону, гублюся в цьому зім’ятому минулому

Шукають нас знову

Я люблю тебе, поза законом

Про цю долю, яка вас стримує

Надто далекою від моєї стежкою

ммм

Я люблю тебе, навіть більше

До життя, до смерті

Це просто слова, яких я не знаю

Я не змінив наших способів

Я залишаюся в темряві з певністю

Знайти ту посмішку, яка вгамувала мої страхи

Але все рветься, все лише холод

Кожен раз, коли сонце повертається до сну

Наші сліди на простирадлах відходять, випаровуються

І я знаю, що маю забути цю ідею

Щоб шукати своє тіло

Я люблю тебе, поза законом

Про цю долю, яка вас стримує

Надто далекою від моєї стежкою

Оооо

Я люблю тебе, навіть більше

До життя, до смерті

Я більше не дивлюся на небо

Я заздрю ​​йому за те, що він узяв твою руку

І всі наші обіцянки вічні

Я більше не дивлюся на море

Я живу лише між двома світами

У тіні твоєї тіні

Я люблю тебе, поза законом

Про цю долю, яка вас стримує

Надто далекою від моєї стежкою

Я люблю тебе, навіть більше

До життя, до смерті

Це просто слова, яких я не знаю