The Gambler - Marc Almond

On a dark night in a lost hour

In a town built from neon and chrome

Where Las Vegas seeks the desert

In an old broken down casino

There the gambler slapped his money down

Dirty dollars one hundred or more

Placed his last bet on a poker game

Crossed his heart for the winning score

But the players at the table

Two men of the phantom creed

Seemed to play with sombre purpose

Than a reason and pure greed

And the gambler felt his back freeze

And fear brushed his ageing brow

For he’d seen those men before in his dreams

Here they sat before him now

And the one smoothed back his black hair

With a comb slicked by brylcream and grease

Flipped the cards with a flippancy

Of a wily and slippery ease

With his sharp suit shade of lilac

On a shuffle he made the cards sing

Gold studs and menthol cigarettes

Rubies set in a skull ring

And the other of the clergy

With a colour and robe of pale ivory

Silver grey at the temples

And a smile that was stern and was kindly

Jack of hearts lead, wait for aces

Became faces of family and friends

Until the deck showed him a picture

Of his life from beginning to end

Reverend Life he flipped an ace

And the gambler felt blood in his heart

For he knew this was the game of games

He would need all the Reverend’s heart

Anger, lust and gluttony

The gambler seems hit hard

Each failure and each feature

Mapped out in the slippery cards

Greasy Mr.D.

flashed a winning grin

And stood facing Reverend Life

The Reverend paled as he saw the score

The gambler felt pain as a knife

His troubles, tribulations

Revelations and regrets

A wife, a child, a fight to trial

Turned by the hand of death

And the gambler saw his hand stained

With the blood of his family ties

And with the yellow smile of Mr. D

In his mind he crumples and dies

And these two great men from different worlds

Faced each other and shook of hands

The reverend shrugged «ah well next time»

And departed for heaven’s land

And the flames leapt and the soul screamed

And the cards scattered round the room

And life is always a gamble

A game from the cradle to tomb

And the flames leapt and the soul screamed

And the cards scattered round the room

And life is always a gamble

A game from the cradle to tomb

And the flames leapt and the soul screamed

And the cards scattered round the room

And life is always a gamble

A game from the cradle to tomb

У темну ніч у втрачену годину

У місті, побудованому з неону та хрому

Де Лас-Вегас шукає пустелі

У старому зламаному казино

Там гравець вибив свої гроші

Брудні доларів сто чи більше

Зробив останню ставку на покер

Хрестився за переможний рахунок

Але гравці за столом

Двоє чоловіків фантомного віросповідання

Здавалося, грав із похмурою метою

Чим причина і чиста жадібність

І гравець відчув, як замерзла спина

І страх зачепив його старіє чоло

Бо він уже бачив цих людей у ​​снах

Ось вони тепер сиділи перед ним

А той пригладив своє чорне волосся

З гребінцем, змащеним кремом і жиром

Перевертав картки легковажно

З хитрою та слизькою легкістю

З його різким костюмним відтінком бузку

Під час тасування він змусив карти співати

Золоті шпильки та ментолові сигарети

Рубіни в кільце з черепом

А інший із духівників

У кольорі й шаті блідо-слонової кістки

Сріблясто-сірі на скронях

І сувора й ласкава посмішка

Червовий валет веде, чекайте тузів

Стали обличчями сім’ї та друзів

Поки колода не показала йому картинку

Його життя від початку до кінця

Преподобний Лайф, він перекинув туза

І гравець відчув кров у своєму серці

Бо він знав, що це гра в ігри

Йому потрібне все серце преподобного

Гнів, хіть і обжерливість

Здається, гравця сильно вдарили

Кожна помилка і кожна особливість

Показано на слизьких картках

Жирний Mr.D.

блимнув переможною посмішкою

І став обличчям до Преподобного Життя

Преподобний зблід, побачивши рахунок

Гравець відчував біль, як ніж

Його біди, негаразди

Одкровення і жаль

Дружина, дитина, бійка до суду

Обернений рукою смерті

І гравець побачив, що його рука в плямах

З кров’ю його родинних зв’язків

І з жовтою посмішкою пана Д

У своєму розумі він мнуться і вмирає

І ці двоє великих людей з різних світів

Стали обличчям один до одного й потиснули руку

Преподобний знизав плечима «а, добре наступного разу»

І пішов до небесної землі

І стрибало полум’я, і кричала душа

І карти розкидалися по кімнаті

А життя — це завжди азартна гра

Гра від колиски до гробниці

І стрибало полум’я, і кричала душа

І карти розкидалися по кімнаті

А життя — це завжди азартна гра

Гра від колиски до гробниці

І стрибало полум’я, і кричала душа

І карти розкидалися по кімнаті

А життя — це завжди азартна гра

Гра від колиски до гробниці