Чорні черешні - Марія Бурмака

Чорнi черешнi при бiлiй хатi.

Ходи, дiвчино, черешнi рвати.

Черешнi рвати, черешнi їсти.

Скажи, дiвчино, де маю сiсти.

Черешнi рвати, черешнi їсти.

Скажи, дiвчино, де маю сiсти.

Сiдай, легiню, в отаву-сiно.

А то не сiно, а п’яне вино.

Нехай нам зiрка стане за свiдка —

черешнi чорнi, з ночi не видко.

Нехай нам зiрка стане за свiдка —

черешнi чорнi, з ночi не видко.

Доки ми їли, скiльки хотiли,

а зорi бiлi чомусь тремтiли.

Чорнi черешнi уже вiдходять,

а гордий легiнь бiльше не ходить.

Чорнi черешнi уже вiдходять,

а гордий легiнь бiльше не ходить.

Чорнi черешнi при бiлiй хатi.

Ходи, дiвчино, черешнi рвати.

Черешнi рвати, черешнi їсти.

Скажи, дiвчино, де маю сiсти.

Черешнi рвати, черешнi їсти.

Скажи, дiвчино, де маю сiсти.

Чорна вишня на білій хаті.

Ходять, дикі, вишневі борці.

Вишні борються, вишні їдять.

Скажи, дикун, de mayu sisti.

Вишні борються, вишні їдять.

Скажи, дикун, de mayu sisti.

Сідай, лягай, в Оттаві-Сіно.

І то не блакитне, а випите вино.

Перестань робити нас свідками -

вишнева чорна, з ніччю не видко.

Перестань робити нас свідками -

вишнева чорна, з ніччю не видко.

Поки ми їли, скільки хотіли,

а світанок чомусь тремтів.

Вишні вже виходять,

і гордий легіон більше не ходить.

Вишні вже виходять,

і гордий легіон більше не ходить.

Чорна вишня на білій хаті.

Ходять, дикі, вишневі борці.

Вишні борються, вишні їдять.

Скажи, дикун, de mayu sisti.

Вишні борються, вишні їдять.

Скажи, дикун, de mayu sisti.