Мiсто ангелiв - Марія Бурмака

Мiсто ангелiв i дощiв,

На казковi малюнки схоже,

Тiльки ангелiв — нi душi,

А лиш просто так — перехожi.

Мiсто, що не чуже менi,

Золоте павутиння вулиць,

Все, здається, давно заснуло,

Окрiм свiтла в однiм вiкнi.

Приспів:

Тiльки раз i не бiльше,

Знаю, не бiльше,

Щоб забути назавжди,

Лиш на мить стану ближче,

Я стану ближче,

І не зможу вже пiти.

Мiсто зустрiчей i прощань,

І розбитих сердець, можливо,

Берег правий i берег лiвий,

І всi шанси для сподiвань.

Мiсто звукiв i голосiв.

По брукiвцi стiкає тиша,

Все стає непомітно тихше,

І не чутна вже для всіх.

Приспів

Ми стаємо серед дощiв,

Ми цього зорепаду вартi.

Що хотiти iще нам варто —

Лиш стояти на цiй межi.

Мiсто пристрастi i образ,

І примирень таких гарячих.

Ти, напевно, мене пробачиш —

Я прощала тебе не раз.

Приспів (2)

Місце ангелів і дощу,

На казкових картинках схожі,

Тільки ангели не душі,

І просто так – перехожі.

Місце, яке мені не чуже,

вулиця Золота Павутина,

Усе ніби давно заснуло,

Крім світла в один крик.

Внесок:

Тільки раз і не більше,

Я знаю, не більше,

Щоб назавжди забути

Просто підійди ближче на мить,

я підійду ближче,

Í Я більше не можу пити.

Місце зустрічей і прощань,

Í розбиті серця, можливо

Берег правий і берег лівій,

Í всі шанси піднятися.

Місце звуків і голосів.

На бруківці тиша,

Все стає непомітно тихіше,

І чутно не всім.

Приспів

Ми стоїмо посеред дощу,

Ми заслуговуємо на цю зірку.

Те, що ми хочемо, того варте -

Ліш стоять на чиїх межах.

Місце упереджене і щока,

Í Примирення таких гарячих.

Ви, мабуть, вибачте мені -

Я прощав тобі багато разів.

Внесок (2)