Дождь - Манго-Манго

Мне суждено природой проливным быть дождём

И вместе с непогодой я живу за стеклом

Есть у меня в запасе вся ночь, прозрачных слёз целый воз

Вам не спалось, время моё кстати пришлось

Ночь — это я, правда и ложь, ваш тихий дождь…

Утром рассвет и ветер развеют тучи мои

В солнечном ярком свете ночные гаснут огни

Только лишь на карнизе — мой след, и на стекле капли слёз.

Вам не спалось, время моё кстати пришлось

Ночь — это я, правда и ложь, ваш тихий дождь…

Вам не спалось, время моё кстати пришлось

Ночь — это я, правда и ложь, ваш тихий дождь…

Мені судилося природою зливою бути дощем

І разом з непогодою я живу за склом

Є у мені в запасі вся ніч, прозорих сліз цілий віз

Вам не спалося, час мій до речі довелося

Ніч — це я, правда і брехня, ваш тихий дощ…

Вранці світанок і вітер розвіють хмари мої

У сонячному яскравому світлі нічні гаснуть вогні

Тільки на карнизі — мій слід, і на склі краплі сліз.

Вам не спалося, час мій до речі довелося

Ніч — це я, правда і брехня, ваш тихий дощ…

Вам не спалося, час мій до речі довелося

Ніч — це я, правда і брехня, ваш тихий дощ…