ДМБ 2000 - Манго-Манго

Когда я уходил, была

Зелёная трава,

От запахов весенних

Набухала голова,

И набухали почки,

Набухались друзья,

А заодно с друзьями

Набухался и я.

И вот уже нельзя стоять,

Зато возможно положить,

Меня засунули в автобус

И отправили служить,

Потом я долго ехал,

Потом я долго шёл,

И я ещё не представлял себе,

Как это хорошо, когда…

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Ещё когда я уезжал,

Меня, конечно, провожали,

Бежали за автобусом,

За поездом бежали.

Потом писали письма,

Наверно, хорошо,

И я на письма отвечал

Что, всё о́кей, что ещё?

Я подошёл к старшине,

Я сказал ему: ты,

За что незамедлительно

Я получил cовет,

Чтоб обращаться на Вы.

Увы, моя голова

Немного перекосилась,

Воспринимая слова.

И он кричал мне: Равняйсь!

И он командовал с тыла,

Я падал на пол, укрываясь,

Как положено было.

Он говорил мне: Будь как все,

Ходи как все, дыши как все,

Как все живи по уставу,

Завоюешь честь и славу!

Будет дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

И я служил почти как все,

Но не добился успеха,

Я смеялся сквозь слёзы

И плакал от смеха.

А ещё я ездил в отпуск

И сидел на губе,

И каждый прожитый день

Мне приближал ДМБ.

И вот на поезде по полочкам

Расселись дембеля,

Трясутся и смеются,

Мимо кружится земля.

У них огромные погоны,

Мохнатые усы,

А рядом с ними длинноногие

Невиданной красы.

Уже дембель в маю, и всё по бую,

Дембель в маю, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

Дембель в маю, дембель в маю,

Дембель, и всё по бую.

И всё по бую.

Коли я йшов, була

Зелена трава,

Від запахів весняних

Набухала голова,

І набухали нирки,

Набухалися друзі,

А заодно з друзями

Набухався і я.

І ось уже не можна стояти,

Зате можна покласти,

Мене засунули в автобус

І відправили служити,

Потім я довго їхав,

Потім я довго йшов,

І я ще не уявляв собі,

Як це добре, коли…

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

Ще коли я від'їжджав,

Мене, звичайно, проводжали,

Втікали за автобусом,

Поїздом бігли.

Потім писали листи,

Напевно, добре,

І я на листи відповідав

Що, все окей, що ще?

Я підійшов до старшини,

Я сказав йому: ти,

За що негайно

Я отримав раду,

Щоб звертатися на Ви.

На жаль, моя голова

Трохи перекосилася,

Сприймаючи слова.

І він кричав мені: Рівняйся!

І он командував з тилу,

Я падав на підлогу, ховаючись,

Як годилося.

Він сказав мені: Будь як усі,

Ходи як усі, дихай як усі,

Як усі живи за статутом,

Завоюєш честь і славу!

Буде дембель у травні, дембель у травні,

Дембель, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

І я служив майже як усі,

Але не добився успіху,

Я сміявся крізь сльози

І плакав від сміху.

А ще я їздив у відпустку

І сидів на губі,

І кожен прожитий день

Мені наближав ДМБ.

І ось на поїзді по поличками

Розсілися дембелі,

Трясуться і сміються,

Повз крутиться земля.

У них величезні погони,

Волохати вуса,

А поряд з ними довгоногі

Небаченої краси.

Вже дембель у маю, і все по бую,

Дембель у маю, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

Дембель в травні, дембель в травні,

Дембель, і все по бую.

І все за бую.