John Hardy - Manfred Mann

John Hardy was a brave little man

He carried two guns ev’ry day

Killed him a man in the West Virginia land

Oughta seen poor Johnny gettin' away, Lord, Lord

Oughta seen poor Johnny gettin' away

John Hardy was standin' at the barroom door

He didn’t have a hand in the game

Up stepped his woman and threw down fifty cents

Says, «Deal my man in the game, Lord, Lord…»

John Hardy lost that fifty cents

It was all he had in the game

He drew the forty-four that he carried by his side

Blowed out that poor Negro’s brains, Lord, Lord…

John Hardy had ten miles to go

And half of that he run

He run till he come to the broad river bank

He fell to his breast and he swum, Lord, Lord…

He swum till he came to his mother’s house

«My boy, what have you done?»

«I've killed a man in the West Virginia Land

And I know that I have to be hung, Lord, Lord…»

He asked his mother for a fifty-cent piece

«My son, I have no change»

«Then hand me down my old forty-four

And I’ll blow out my agurvatin' (sic) brains, Lord, Lord…»

John Hardy was lyin' on the broad river bank

As drunk as a man could be

Up stepped the police and took him by the hand

Sayin' «Johnny, come and go with me, Lord, Lord…»

John Hardy had a pretty little girl

The dress she wore was blue

She come a-skippin' through the old jail hall

Sayin', «Poppy, I’ll be true to you, Lord, Lord…»

John Hardy had another little girl

The dress that she wore was red

She came a-skippin' through the old jail hall

Sayin' «Poppy, I’d rather be dead, Lord, Lord…»

They took John Hardy to the hangin' ground

They hung him there to die

The very last words that poor boy said

«My forty gun never told a lie, Lord, Lord…»

Джон Харді був сміливим маленьким чоловіком

Щодня він носив із собою дві гармати

Убив його чоловік у землі Західної Вірджинії

Я бачив, як бідний Джонні втік, Господи, Господи

Треба було бачити, як бідний Джонні втік

Джон Харді стояв біля дверей бару

Він не брав у грі

Його жінка ступила й скинула п’ятдесят центів

Каже: «Розділи мій чоловік у грі, Господи, Господи…»

Джон Харді втратив ці п’ятдесят центів

Це було все, що він мав у грі

Він намалював сорок чотири, які ніс з собою

Продув мізки бідного негра, Господи, Господи...

Джону Харді залишилося пройти десять миль

І половину цього він бігає

Він бігав, доки дойшов на широкий берег річки

Він упав на груди і поплив, Господи, Господи…

Він пливав, поки не прийшов у дім своєї матері

«Мій хлопче, що ти наробив?»

«Я вбив людину в Землі Західної Вірджинії

І я знаю, що мене потрібно повісити, Господи, Господи…»

Він попросив у матері п’ятдесят центів

«Сину мій, у мене немає змін»

«Тоді віддайте мені мої старі сорок чотири

І я продую свої мізки, Господи, Господи…»

Джон Харді лежав на широкому березі річки

Наскільки п’яний може бути чоловік

Поліцейські підійшли і взяли його за руку

Говорити «Джонні, прийди і йди зі мною, Господи, Господи…»

У Джона Харді була гарна дівчинка

Сукня на ній була блакитна

Вона проскочила через стару тюремну залу

Кажучи: «Попі, я буду вірний тобі, Господи, Господи…»

У Джона Харді була ще одна маленька дівчинка

Сукня, яку вона носила, була червоною

Вона проскочила через стару тюремну залу

Говорити «Поппі, я б краще помер, Господи, Господи…»

Вони відвели Джона Харді на територію

Вони повісили його там, щоб померти

Останні слова, які сказав бідолашний хлопчик

«Мій сорок пістолет ніколи не брехав, Господи, Господи…»