Плачу - МАНЕКЕНАМ

Музыка играет, в подъезде краска высыхает.

Мне грустно и весело, шапку повесила,

пришла домой.

Макароны холодные, батареи теплее.

Форму со школы не сняла.

Мультик хороший, за окном закат тлеет,

В полусне я.

Плачу и плачу,

Удачу я схвачу.

Взрослые плачут летом -

Каникулы только в глазах.

Я еще согрета детством,

У меня ветер в волосах.

Плачу и плачу,

Не хочу к ним, не хочу.

Там ходят с улыбками, домики милые,

Говорят с рыбками, а в жизни унылые, в жизни унылые.

Люди - не люди, только верь и учись, плакать не будешь.

Плакать не будешь, ешь, не подавись, ешь, не подавись.

Плачу и плачу,

Удачу я схвачу.

Взрослые плачут летом -

Каникулы только в глазах.

Я еще согрета детством,

У меня ветер в волосах.

Плачу и плачу,

Не хочу к ним, не хочу.

Плачу и плачу,

Удачу я схвачу.

Взрослые плачут летом -

Каникулы только в глазах.

Я еще согрета детством,

У меня ветер в волосах.

Плачу и плачу,

Не хочу к ним, не хочу.

Музика грає, у під'їзді фарба висихає.

Мені сумно і весело, шапку повісила,

прийшла додому.

Макарони холодні, батареї тепліші.

Форми зі школи не зняла.

Мультик гарний, за вікном захід сонця тліє,

У півсні я.

Плачу та плачу,

Успіх я схоплю.

Дорослі плачуть улітку -

Канікули лише в очах.

Я ще зігріта дитинством,

У мене вітер у волоссі.

Плачу та плачу,

Не хочу до них, не хочу.

Там ходять із усмішками, будиночки милі,

Говорять з рибками, а в житті похмурі, у житті похмурі.

Люди - не люди, тільки вір і вчись, плакати не будеш.

Плакати не будеш, їж, не подавись, їж, не подавись.

Плачу та плачу,

Успіх я схоплю.

Дорослі плачуть улітку -

Канікули лише в очах.

Я ще зігріта дитинством,

У мене вітер у волоссі.

Плачу та плачу,

Не хочу до них, не хочу.

Плачу та плачу,

Успіх я схоплю.

Дорослі плачуть улітку -

Канікули лише в очах.

Я ще зігріта дитинством,

У мене вітер у волоссі.

Плачу та плачу,

Не хочу до них, не хочу.