Dostum, Hardasan - Manaf Agayev

Təklikdə çaylaq daşıyam

Məni qoymayın təklənəm

Əl dəydi, çaxmaq daşıyam

Məni qoymayın təklənəm

Dağsız duman yalnız ahdı

Qara bulud yalqız axdı

Çən təkləndi — yalquzaqdı

Çəni qoymayın təklənə

Xəlbirlənə kaş ömür də

Boş il düşə boş ömürdən

Xoş an qalar xoş ömürdən

Anı qoymayın təklənə

Bu gün bir başqa cür aradım səni

Ey mənim həqiqi dostum, hardasan?

Yoxluğun indidən duyulur sənin

Gözlərim yoldadır, dostum, hardasan?

Bu gün bir başqa cür aradım səni

Ey mənim həqiqi dostum, hardasan?

Yoxluğun indidən duyulur sənin

Gözlərim yoldadır, dostum, hardasan?

Ürəyim doludur, sığmayır köksə

Sən mənə gərəksən, dostum, hardasan?

Yerini doldurmur başqa bir kimsə

Eşit harayımı, dostum, hardasan?

Ürəyim doludur, sığmayır köksə

Sən mənə gərəksən, dostum, hardasan?

Yerini doldurmur başqa bir kimsə

Eşit harayımı, dostum, hardasan?

Heç kəs yoldaşlıqda sən ola bilməz

Anladım mən bunu, dostum, hardasan?

Qəlbimə həkk olan sevgi silinməz

Sən mənə gərəksən, dostum, hardasan?

Heç kəs yoldaşlıqda sən ola bilməz

Anladım mən bunu, dostum, hardasan?

Yoxluğun bu gündən duyulur sənin

Gözlərim yoldadır, dostum, hardasan?

Ürəyim doludur, sığmayır köksə

Sən mənə gərəksən, dostum, hardasan?

Yerini doldurmur başqa bir kimsə

Eşit harayımı, dostum, hardasan?

Ürəyim doludur, sığmayır köksə

Sən mənə gərəksən, dostum, hardasan?

Yerini doldurmur başqa bir kimsə

Eşit harayımı, dostum, hardasan?

Azərbaycanlıyam, damarımda var qanım

Ədalətdir, həqiqətdir amalım

Gözlərinin qadasını, ay Qarabağ, mən alım

Gözlərinin qadasını, ay Qarabağ, mən alım

Sən göynəyib ürəyimi dağlama

Ağlama, Dağlıq Qarabağım, ağlama

Pəncərəni külək döyüb bağlasa

Eyvanına quşlar qonub ağlasa

Ürəyini nalən yolub ağlasa

İçində yan, ağı deyib ağlama

Didərginlər ah çəkirlər Allaha

Didərginlər ah çəkirlər Allaha

Ümidlərini bağlayırlar sabaha

Azərbaycan parçalanmaz bir daha

Ağlama, Qarabağ, ağlama

Bu döyüşdür, əzilən var, əzən var

Ölüm hökmü qoltuğunda gəzən var

Burda «bizik», nə «mən» vardır, nə «sən» var

Yox, ağlama, ana millət, ağlama

Qorxuram ki, sına millət, ağlama

Xəyanətdən gör nələr çəkdi başım, ay Allah

Xəyanətdən gör nələr çəkdi başım, ay Allah

Düz on üç ildir dəftər yazır yaddaşım

Şuşa, Laçın, Ağdam, Füzuli

Sən gəl mənim ürəyimi dağlama

Ağlama, Qarabağ, ağlama

Ağlama, Qarabağ, ağlama

Hayqır, könül, bundan betər çağ hanı?

İnsan yanır, torpaq yanır, dağ yanır

Manaf, indi ağlamağa vaxt hanı?

Qardaş deyib, yurddaş deyib, ağlama

Ağlamağın yeri deyil, ağlama

Qorxuda bilməz namərd bizi ölümlə

Ana yurdum, sil gözünün yaşını, ağlama

Sən kövrəlib ürəyini dağlama

Ağlama, Füzulim, ağlama

Dağlıq Qarabağım, ağlama

Əziziyəm, dolan gəz

Dolan bağı, dolan gəz

Əziziyəm, dolan gəz

Dolan bağı, dolan gəz

Qürbətdə xan olunca

Gedib öz vətənində dilən gəz

Я ношу чайник сам

Не залишай мене одного

Мене вдарили, я ношу запальничку

Не залишай мене одного

Безгірний туман – це лише обіцянка

Чорна хмара текла одна

Танк був самотній

Не залишайте бак самий

Бажаю тобі на все життя

Порожній рік випадає з порожнього життя

Гарного життя

Не залишайте момент у спокої

Сьогодні я шукав тебе по-іншому

Мій справжній друже, де ти?

Ваша відсутність вже відчувається

Очі мої в дорогу, друже, де ти?

Сьогодні я шукав тебе по-іншому

Мій справжній друже, де ти?

Ваша відсутність вже відчувається

Очі мої в дорогу, друже, де ти?

Серце переповнене, не лягає в груди

Ти мені потрібен, друже, де ти?

Хтось інший не замінює

Почуй мене, друже, де ти?

Серце переповнене, не лягає в груди

Ти мені потрібен, друже, де ти?

Хтось інший не замінює

Почуй мене, друже, де ти?

Ніхто не може бути з тобою

Я це розумію, друже, де ти?

Любов, закарбована в моєму серці, не зітреться

Ти мені потрібен, друже, де ти?

Ніхто не може бути з тобою

Я це розумію, друже, де ти?

Від сьогоднішнього дня відчувається твоя відсутність

Очі мої в дорогу, друже, де ти?

Серце переповнене, не лягає в груди

Ти мені потрібен, друже, де ти?

Хтось інший не замінює

Почуй мене, друже, де ти?

Серце переповнене, не лягає в груди

Ти мені потрібен, друже, де ти?

Хтось інший не замінює

Почуй мене, друже, де ти?

Я азербайджанець, у мене кров у жилах

Моя мета – справедливість і правда

Дозволь мені відвести очі від місяця, Карабах

Дозволь мені відвести очі від місяця, Карабах

Не засмучуй мене

Не плач, мій Нагірний Карабах, не плач

Якщо дме вітер і закриє вікно

Якщо птахи сідають на ґанок і плачуть

Якщо він стогне і плаче

Не плач всередині

Вигнанці зітхають до Бога

Вигнанці зітхають до Бога

Вони покладають великі надії на завтрашній день

Азербайджан знову неподільний

Не плач, Карабах, не плач

Це війна, є гніт, є гніт

Є люди, які ходять під пахвами смертної кари

Немає «ми», немає «я», немає «ти»

Ні, не плач, рідне мати, не плач

Я боюся пробувати націю, не плач

Подивись, Боже, що сталося з моєю головою від зради

Подивись, Боже, що сталося з моєю головою від зради

Тринадцять років моя пам’ять записується в зошитах

Шуша, Лачин, Агдам, Фізулі

Не торкайтеся мого серця

Не плач, Карабах, не плач

Не плач, Карабах, не плач

Кричи, серце, де гірший вік?

Горить людина, горить земля, горить гора

Манаф, зараз час плакати?

Не плач, брате

Не місце, щоб плакати, не плач

Дурень не може налякати нас смертю

Батьківщино моя, витри свої сльози, не плач

Не падайте духом

Не плач, Фізулі, не плач

Мій Нагірний Карабах, не плач

Мій любий, наповнися

Заповнений сад, повна прогулянка

Мій любий, наповнися

Заповнений сад, повна прогулянка

Коли він став ханом за кордоном

Іди жебракай на батьківщині