Я стала морем - MALEFICIUM ARUNGQUILTA

Святое безумие, рушатся судьбы

Под натиском лживых идей

И в храмах святых ходят черные тени

Похожие так на людей

Раскрой свою жизнь, расправь свои крылья

И к небесам грудью коснись

И нежной рукой вырвали душу

Терпи и не задохнись

Капли я стала морем

Нежные пальцы по шелку спины

В бриллиантах воды отражение солнца,

Но здесь я не вижу своей мечты

Тонут мои корабли, остаются

Души о стены в истерике бьются

Солнца рассвет остановился

В утренней дымке он растворился

Можешь кричать, тебя не услышат

Можешь дышать, но здесь больше не дышат

В мире людей не осталось эмоций

В мире машин не нуждаются в солнце.

Руки толкают в море

Лагуна боли и крик души

Мысли стереть водою

И голос тише — не дыши

С каплями дождя я растворялась

И в толпе людей перемешалась

Нежною рукой меня схватили

И в своих желаниях утопили

Песнями сирен нам слух ласкали

Нас остановили и мы ждали

Я была звездою сердцем неба

Тихая река я в хлопьях снега

Святе безумство, руйнуються долі

Під натиском брехливих ідей

І в храмах святих ходять чорні тіні

Подібні так на людей

Розкрий своє життя, розправ свої крила

І до небес грудьми торкнися

І ніжною рукою вирвали душу

Терпи і не задихнись

Краплі я стала морем

Ніжні пальці по шовку спини

У діамантах води відображення сонця,

Але тут я не бачу своєї мрії

Тонуть мої кораблі, залишаються

Душі про стіни в істериці б'ються

Сонця світанок зупинився

У ранковому серпанку він розчинився

Можеш кричати, тебе не почують

Можеш дихати, але тут більше не дихають

У світі людей не залишилося емоцій

У світі машин не потребують сонця.

Руки штовхають у море

Лагуна болю і крик душі

Думки стерти водою

І голос тихіше — не дихай

З краплями дощу я розчинялася

І в натовпі людей перемішалася

Ніжною рукою мене схопили

І в своїх бажаннях втопили

Піснями сирен нам слух пестили

Нас зупинили і ми чекали

Я була зіркою серцем неба

Тиха річка я в хлоп'ях снігу