Пропасть - MALEFICIUM ARUNGQUILTA

В твоей душе лед,

В твоей душе нет страха —

Нет чувств и слез.

Когда-то по твоим щекам

Падали слезы,

Но капли застыли на сквозь.

Твое сердце превратилось в камень,

Догорел души огонь,

Когда в тебе разыгралось пламя

И догорела любовь.

Но где же спасенье,

Где преступленье —

Нет оправданья,

Нет наказанья.

Ты заражаешь

Своею болезнью,

Ставишь преграду

Своему спасенью.

Небо вечно в слезах…

Проще в пропасть упасть…

Когда-нибудь ты

Останешься одна,

Ты будешь презирать себя.

Холод души твоей

Убьет навеки тебя,

Хоть и ты будешь жива.

Твое сердце превратилось в камень,

Догорел души огонь,

Когда в тебе разыгралось пламя

И догорела любовь.

Но где же спасенье,

Где преступленье —

Нет оправданья,

Нет наказанья.

Ты заражаешь

Своею болезнью,

Ставишь преграду

Своему спасенью.

Небо вечно в слезах…

Проще в пропасть упасть…

Ты боишься умереть

Хотя знаешь, что уже давно нашла смерть.

Тебя терзает множество стен,

Ты попадаешь в собственный плен.

Вечно, вечно в слезах…

Проще в пропасть упасть…

У твоїй душі лід,

У твоїй душі немає страху—

Немає почуттів і сліз.

Колись по твоїх щоках

Падали сльози,

Але краплі застигли на крізь.

Твоє серце перетворилося на камінь,

Догорів душі вогонь,

Коли в тебе розігралося полум'я

І догоріло кохання.

Але де ж порятунок,

Де злочин?

Немає виправдання,

Нема покарання.

Ти заражаєш

Своєю хворобою,

Ставиш перешкоду

Свого порятунку.

Небо вічне в сльозах…

Простіше в пропасти впасти...

Колись ти

Залишишся сама,

Ти будеш зневажати себе.

Холод душі твоєї

Вб'є навіки тебе,

Хоч і ти будеш жива.

Твоє серце перетворилося на камінь,

Догорів душі вогонь,

Коли в тебе розігралося полум'я

І догоріло кохання.

Але де ж порятунок,

Де злочин?

Немає виправдання,

Нема покарання.

Ти заражаєш

Своєю хворобою,

Ставиш перешкоду

Свого порятунку.

Небо вічне в сльозах…

Простіше в пропасти впасти...

Ти боїшся померти

Хоча знаєш, що давно знайшла смерть.

Тебе мучить безліч стін,

Ти потрапляєш у власний полон.

Вічно, вічно в сльозах…

Простіше в пропасти впасти...