Жёлтые очки - Макс Покровский

Мысли нам даются свыше,

Но судьба нас ловит на крючки.

Этот мир хочу хочу увидеть чище,

Надеваю желтые очки.

Юность прожужжала майским светлячком,

Молодость пропела ярким языком,

Зрелость пробежала скисшим молоком,

Старость объявилась белым волоском.

Молодость я помню, звездную мечту,

Громкие победы, ложную вражду.

Старые идеи, новая страна,

Свежие погосты, сладкие слова.

Родина смешная, матушка страна

Подари мне сказку, мачеха моя.

Расскажи про чуни, желтые очки,

Напиши легенду или обмани.

Мысли нам даются свыше,

Но судьба нас ловит на крючки.

Этот мир хочу хочу увидеть чище,

Надеваю желтые очки.

Летние забавы, зимние дворцы

Глупые наряды, красные стрельцы…

Мысли нам даются свыше,

Но судьба нас ловит на крючки…

Этот мир хочу хочу увидеть чище,

Надеваю желтые очки.

Думки нам даються над,

Але доля нас ловить на гачки.

Цей світ хочу хочу побачити чистіше,

Одягаю жовті окуляри.

Юність продзижчала травневим світлячком,

Молодість заспівала яскравою мовою,

Зрілість пробігла скислим молоком,

Старість з'явилася білою волосинкою.

Молодість я пам'ятаю, зіркову мрію,

Гучні перемоги, хибну ворожнечу.

Старі ідеї, нова країна,

Свіжі цвинтарі, солодкі слова.

Батьківщина смішна, матінка країна

Подаруй мені казку, мачуха моя.

Розкажи про чуні, жовті окуляри,

Напиши легенду чи обдури.

Думки нам даються над,

Але доля нас ловить на гачки.

Цей світ хочу хочу побачити чистіше,

Одягаю жовті окуляри.

Літні забави, зимові палаци

Дурні вбрання, червоні стрільці.

Думки нам даються над,

Але доля нас ловить на гачки...

Цей світ хочу хочу побачити чистіше,

Одягаю жовті окуляри.