Глаза любви - Макс Покровский

Я ранен: вспомни наш Эдем!

Свела с ума любовью, а затем…

Я ранен, и я хочу опять

Заставить время повернуться вспять.

Туда, где Запад ищет тень Востока,

Глаза любви сильней порока,

Огни стеклянных городов,

И вечный звон колоколов.

Хочу туда, где плачут розы

И рифм мой дергает кадык,

Луна ночами пишет прозы

И по утрам журчит Арык.

Там плач любви ласкал нам ухо,

С ума сходили друг без друга,

И губы пухли не от слез,

И жажду утолял нам сок берез.

Припев:

Туда, где в страсти бесконечной

Весна рождает нежный вздор,

И черных маков взгляд беспечный,

И белых роз надменный взор.

И черных маков взгляд беспечный,

И пес любимый — лабрадор.

Там ночь целует куст лаванды,

А море — голубой топаз.

Там в небе звездные гирлянды

И камни гор похожи на алмаз.

Хочу туда, где песни дивных фей,

Туда, где стаи белых голубей.

Здесь все, кто пил любовный яд,

Опять, опять его хотят.

Припев:

Туда, где в страсти бесконечной

Весна рождает нежный вздор,

И черных маков взгляд беспечный,

И белых роз надменный взор.

И черных маков взгляд беспечный,

И пес любимый — лабрадор.

Я ранен: вспомни наш Эдем!

Свела с ума любовью, а затем…

Я ранен, и я хочу опять

Заставить время обернуться вспять.

Хочу назад, там Запад ищет тень Востока,

Глаза любви сильней порока,

Огни стеклянных городов,

И вечный звон колоколов.

Я поранений: згадай наш Едем!

Звела розуму любов'ю, а потім…

Я поранений, і я хочу знову

Змусити час повернутися назад.

Туди, де Захід шукає тінь Сходу,

Очі кохання сильніші за порок,

Вогні скляних міст,

І вічний дзвін дзвонів.

Хочу туди, де плачуть троянди

І рифм мій смикає кадик,

Місяць ночами пише прози

І вранці дзюрчить Арик.

Там плач любові пестив нам вухо,

З розуму сходили один без одного,

І губи пухли не від сліз,

І спрагу вгамовував нам сік беріз.

Приспів:

Туди, де в пристрасті нескінченної

Весна народжує ніжну дурницю,

І чорних маків погляд безтурботний,

І білих троянд гордовитий погляд.

І чорних маків погляд безтурботний,

І піс коханий — лабрадор.

Там ніч цілує кущ лаванди,

А море — блакитний топаз.

Там у небі зіркові гірлянди

І камені гір схожі на алмаз.

Хочу туди, де пісні чудових фей,

Туди, де зграї білих голубів.

Тут усі, хто пив любовну отруту,

Знову, знову хочуть.

Приспів:

Туди, де в пристрасті нескінченної

Весна народжує ніжну дурницю,

І чорних маків погляд безтурботний,

І білих троянд гордовитий погляд.

І чорних маків погляд безтурботний,

І піс коханий — лабрадор.

Я поранений: згадай наш Едем!

Звела розуму любов'ю, а потім…

Я поранений, і я хочу знову

Змусити час повернутися назад.

Хочу назад, там Захід шукає тінь Сходу,

Очі кохання сильніші за порок,

Вогні скляних міст,

І вічний дзвін дзвонів.