Хотел Хочу Стану - Макс Лечт

Первый Куплет:

Хотел бы стать белым чистым листом

Для того, кто хочет по-новой писать свою историю,

Хотел бы остановить грядущее потом

У того, кто ошибок сделал горы.

Хотел бы, хочу и точно стану

Крыльями надежды, раскрывшимися над тёмными скалами.

Каплей сорваться, чтоб окропить иссохшую землю,

И лея на рваные раны.

Радугой для того, кто одинок,

Rто на курок вот-вот нажать стремиться.

Для грустных глаз я — цветок,

Gусть меня сорвут, подарят и выбросят.

Миг, когда нет сил кричать, в жизни у каждого,

Я хочу стать ответом, пусть все книги пылятся,

Энциклопедии молчат, подарив свет, я буду смеяться.

Пусть выпьют меня до дна, одно хочу —

Жадную жажду утолить глотком свежим.

Плыть безмятежно — твоя мечта, став парусом, помогу воплотить.

Огнём из камина, с теплом и без дыма надуманных предрассудков,

Слепого ума, лучом разрезая насквозь клубы дыма,

Разгоняя смог твоего бытия, ведь и я был там, где ты,

Чувствовал боль и испытывал чистую радость,

Предательство, поцелуй, тревожные сны,

С карниза срывались, боль и усталость.

Иди, а я ещё повишу,

Чтоб в полноте испить всю горечь, вину.

Просишь простить?

Ты прощён.

Кровь и крест.

Теперь ты свободен парить.

Припев:

Теперь я здесь,

Ведь для тебя эта любовь, что тебе не хватило.

И сорвёмся с небес, отправив дождём,

А потом мы станем едины.

Станем едины.

Перший Куплет:

Хотів би стати білим чистим листом

Для того, хто хоче по-новому писати свою історію,

Хотів би зупинити майбутнє потім

У того, хто помилок зробив гори.

Хотів би, хочу і точно стану

Крила надії, що розкрилися над темними скелями.

Краплею зірватися, щоб окропити суху землю,

І лея на рвані рани.

Райдугою для того, хто самотній,

На курок ось-ось натиснути прагнути.

Для сумних очей я — квітка,

Тож мене зірвуть, подарують і викинуть.

Мить, коли немає сил кричати, в житті у кожного,

Я хочу стати відповіддю, нехай всі книги припадають пилом,

Енциклопедії мовчать, подарувавши світло, я буду сміятися.

Нехай вип'ють мене до дна, одне хочу —

Жадібну спрагу вгамувати ковтком свіжим.

Плити безтурботно - твоя мрія, ставши вітрилом, допоможу втілити.

Вогнем з каміна, з теплом і без диму надуманих забобонів,

Сліпого розуму, променем розрізаючи наскрізь клуби диму,

Розганяючи зміг твого буття, адже і я був там, де ти,

Відчував біль і переживав чисту радість,

Зрада, поцілунок, тривожні сни,

З карнизу зривалися, біль і втома.

Іди, а я ще повишу,

Щоб у повноті випити всю гіркоту, вину.

Просиш вибачити?

Тобі пробачено.

Кров і хрест.

Тепер ти вільний парити.

Приспів:

Тепер я тут,

Адже для тебе це кохання, що тобі не вистачило.

І зірвемося з небес, відправивши дощем,

А потім ми станемо єдині.

Станемо єдиними.